Податкова реформа: Що пропонує бізнес | Спільнобачення

Податкова реформа: Що пропонує бізнес

Ця публікація є частиною дослідження про податкову реформу в Україні.

Перелік вітчизняних податкових експертів не вичерпується урядовцями та аудиторами з відомим ім’ям – у нетрях бізнесу живуть і скромно винаходять усе нові й нові схеми також чимало практиків оподаткування. Ці практики також схильні й спроможні до аналізу. У цьому «невидимому» експертному середовищі вже давно визріла пропозиція: якщо тих 1.5%, що їх сплачував бізнес у складі плати за «послуги» мінімізаторів, і становили фактичне податкове навантаженя і виконували держбюджет у дохідній частині, чому б їх не легалізувати, хоча б на перехідний період?

Чимало бізнесменів будуть єдині у наступному:

  1. ПДВ слід скасувати як податок, надто складний для адміністрування в умовах нинішньої податкової культури (як населення, так і владних органів);
  2. Запропадити мінімальний податок з обороту (ті 1.5%, чи трохи більше – залежно від решти умов та більш точних макроекономічних обрахунків);
  3. Скасувати податок на прибуток – у тій частині прибутку, що йтиме на споживання, його повністю компенсуватиме прибутковий податок, а ту частину, що ре-інвестуватиметься у бізнес – не оподатковувати взагалі (оскільки країна конче потребує інвестицій);
  4. Відмовитися від нарахувань на фонд оплати праці (соцстрах і пенсійний): бізнес не має виконувати функції податкового агента, а наймані працівники хай самостійно приймають рішення щодо власного пенсійного забезпечення. Також, це перегукується із активними зусиллями робочої групи з реформи Мінохорони здоров’я – там передбачається тотальне запровадження страхової медицини.

Ці прості, на перший погляд, кроки, матимуть наступні далекосяжні і складні наслідки.

Скасування ПДВ

Очікувані результати:

  1. Спрощення процедур обліку (для бізнесу);
  2. Спрощення процедур справляння й адміністрування;
  3. Ліквідація «дутого» (фіктивного) ПДВ і розкрадання бюджету за його рахунок;
  4. Ліквідація проблеми відшкодування ПДВ для експортерів (та його сплати для імпортерів).
  5. Суттєве зниження податкового навантаження;
  6. Зниження цін для кінцевого споживача

Хто програє:

  1. Бухгалтери (менший обсяг та складність робіт) – багато з них втратять роботу;ни
  2. Аудитори (з тієї ж причини) – випадає величезний сегмент перевірок та дослідження діяльності підприємства;
  3. Співробітники податкової адміністрації, задіяні у адмініструванні податку, справлянні, перевірках, тощо;
  4. Чиновники, причетні до податкового контролю (міліція, ДПАУ), прокуратура, господарські суди – оскільки буде усунено неабияке джерело корупції.

Хто виграє:

  1. Очевидно, що виграє бізнес
  2. Також виграє держава – (1) у частині витрат на адміністрування податку, (2) усуненню витрат на відшкодування ПДВ.

Запровадження податку з обороту

Очікувані результати:

  1. Легалізація фактичного податкового навантаження: зниження витрат бізнесу на оподаткування при усуненні ризику кримінальної та майнової відповідальності за ухиляння податків;
  2. Укорочення штучно видовжених ланцюжків перепродажу – зникнення посередників як класу;
  3. Усунення корупіцйної складової, присутньої зараз через мінімізацію.

Хто програє:

  1. Посередники – ділки, що знімають ренту знайомств та статусу, заробляючи на перепродажі ТМЦ кілька % чи навіть часток %, втратять економічну базу для свого «бізнесу»;
  2. «Мінімізатори» – якщо офіційна ставка податку буде прийнятною для бізнесу, попит на їхні послуги різко впаде; «мінімізаторам» доведеться переходити в реальний сектор економіки, на ринок фінансових послуг, або ж згортати діяльність.

Хто виграє:

  1. Бізнес – його поточні податкові витрати, по-перше, легалізуються, по-друге – можливо, навіть, знизяться;
  2. Держава – за рахунок зниження офіційної ставки, частина бізнесу вийде з тіні, і можна розраховувати на розширення бази оподаткування (на скільки точно – потрібні макроекономічні обрахунки);
  3. Економіка в цілому:
    1.  місце посередників займуть біржі, де покупці напряму взаємодіятимуть з виробниками/оптовими продавцями того чи іншого товару;
    2. Ті, хто зараз живуть з посередництва, підуть в реальний сектор, давши йому інтелектуально-фінансове підживлення

 

Скасування податку на прибуток

Очікувані результати:

  1. Легалізація фактичного податкового навантаження: зниження витрат бізнесу на оподаткування при усуненні ризику кримінальної та майнової відповідальності за ухиляння податків;
  2. Укорочення штучно видовжених ланцюжків перепродажу – зникнення посередників як класу;
  3. Усунення корупіцйної складової, котру бізнес сплачує як винагороду за вимушене ухиляння від сплати податків.


 

Хто програє:

  1. Бухгалтери (менший обсяг та складність робіт) – багато з них втратять роботу;ни
  2. Аудитори (з тієї ж причини) – випадає величезний сегмент перевірок та дослідження діяльності підприємства;
  3. Співробітники податкової адміністрації, задіяні у адмініструванні податку, справлянні, перевірках, тощо;
  4. Чиновники, причетні до податкового контролю (міліція, ДПАУ), прокуратура, господарські суди – оскільки буде усунено неабияке джерело корупції.

Хто виграє:

  1. Бізнес:
    1. легалізація поточного розміру податкових витрат;
    2. збільшення інвестування у бізнес;
    3. Держава – від усунення витрат на адміністрування податку;
    4. Економіка в цілому:
      1. З’явиться потужне джерело внутрішніх інвестицій;
      2. Можливий ціновий ефект від зниження корупційно-податкової складової.

Скасування нарахувань на фонд оплати праці

 

Очікувані результати:

  1. Скорочення витрат на адміністрування податку – бізнес не має виконувати функції податкового агента;
  2. Масова легалізація доходів найманих працівників, усунення «костилів» на кшталт оформлення штатних праціваників СПД-шниками, з далекосяжними наслідками;
  3. Пенсійне забезпечення та соціальне страхування платоспроможної частини населення мають повністю стати їхнім особистим клопотом (хоча, це не виключає ініціатив роботодавців на ринках з дефіцитом робочої сили пропонувати їх у складі «соцпакету» щоб привабити кадри):
    1. Індивідувальне страхування уже упевнено заполонює все більше сфер приватного життя (медичне, авто-цивілка, тощо) – зростає страхова культура як населення так і відповідних фірм, конкуренція та якість надаваних послуг неухильно зростають;
    2. Перехід максимально можливої частини працездатного платоспроможного населення на самостійне пенсійне забезпечення: самостійний вибір фондів, стратегії накопичень, тощо;
    3. Покриття витрат на песійне забезпечення решті (тобто, уже існуючих та незабаром прийдешніх) пенсіонерів за рахунок основного податкового навантаження (податок з обороту, прибутковий, тощо)

Хто програє:

  1. У довготерміновій перспективі: політсили, чий електоральний успіх зав’язаний на «задобрювання» утриманців економіки;
  2. Бухгалтери – скоротиться обсяг робіт;
  3. Аудитори – з тієї ж причини;
  4. Конвертаційні ценри – відпадають за непотрібністю;
  5. ДПАУ (в короткотерміновій перспективі), оскільки дещо ускладниться процедура адміністрування (замість одного агента на купу працівників їм доведеться мати справу з кожним із цих працівників окремо).

Хто виграє:

  1. Бізнес:
    1. Остаточна легалізація усіх фінансових потоків (відсутність ризику понести відповідальність за «з/п в конвертах»);
    2. Скорочення витрат на виконання функції податкового агента щодо найманих праціваників;
    3. Скорочення витрат і ризиків, пов’язаних із суттєвим готівковим оборотом (частково нелегальним, до того ж);

 

  1. Наймані працівники:
    1. Нарешті їхні доходи будуть легальними, що полегшуватиме доступ до кредитних ресурсів;
    2. Вони отримають повну свободу вибору стратегії власного пенсійного забезпечення; щоправда, це накладатиме відповідальність, але й вчитиме економічно-фінансовій самостійності;
    3. Ринок фінансових послуг:
      1. Банки та кредитні спілки зможуть перейти на прозоріше кредитування фізичних осіб;
      2. Пенсійні, накопичувальні та інші фонди отримають поштовх до розвитку;
      3. Фондовий ринок – також отримає поштовх до розвитку;
      4. Банківська система – скоротиться (до мінімуму) готівковий обіг;
      5. ДПАУ (у довготерміновій перспективі) – внаслідок скорочення готівкового обігу, буде досягнуто максимальної де-тінізації;
      6. Правоохоронні органи – оскільки готівковий обіг стане уділом дійсно організованої чи кримінальної злочинності, буде легше відстежувати справжніх злочинців;
      7. Суспільство та економіка в цілому:
        1. Зазначені заходи сприятимуть зростанню відповідальності та усвідомленості у прийнятті рішень і, як наслідок – масового рівня податкової та фінансової культури, та розуміння економіки;
        2. Подібна реформа стане вагомим внеском у відхід від ризику потрапити у «пастку всезагального добробуту й соціального забезпечення», у котрій наразі перебуває вся Західна, Північна та Центральна Європа, за виключенням Балтії та ще декількох країн: натомість, стимулюватиметься зростання підприємницької активності, перекваліфікації та пошуку зайнятості, тощо (замість пасивного очікування чергової бюжетної «подачки»).

Ця публікація є частиною дослідження про податкову реформу в Україні.




Приєднатись до дискусії

Ваша адреса не буде відображатися. Обов'язкові поля позначені *