Податкова система: Як працювала «Програма» Захарченка | Спільнобачення

Податкова система: Як працювала «Програма» Захарченка

Ця публікація є частиною дослідження про податкову реформу в Україні.

Найперша публікація на цю тему містить прозорий натяк на те, що починаючи з листопада 2010р. усе ухиляння від сплати ПДВ стає централізованим: «Програма» надавала реквізити «ям», з котрих можна було черпати податковий кредит (на ПДВ). Навзамін, стягувалася відповідна комісія. Оскільки «ями» працювали під залізним прикриттям ДПАУ, їх не треба було навіть періодично ліквідовувати чи створювати нові. «Яма» працювала за принципом «чорної діри», в якій бізнес «ховав» свої податкові зобов’язання як за ПДВ, так і за податком на прибуток.

Для потреб виплати зарплатні, клієнтам пропонувалися послуги «програмних» же конвертаційних центрів.

Недоліками роботи «у програмі» були:

  1. Непомірно високий % винагороди (5-9%) у порівнянні з податковим навантаженням (1.5% макс.), що «Програма» фактично відраховувала до держбюджету. Різницю між 5-9%, що «клієнт» сплачував «брутто», і 1.5% фактичного податку з обороту, становили «витрати на хабарі функціонерів Програми» та вилучення у «общак Сім’ї» (тобто, Януковича).
  2. Попри високу ціну на послуги, ніщо не убезпечувало «клієнта» від ризику кримінального переслідування чи втрати бізнесу: якщо «Сім’ї» чи функціонерам «Програми» сподобався чийсь бізнес, «Програма» могла легко анулювати попередньо надані податкові накладні (т.зв. «нікчема» – визнання попередньо виданого документу нікчемним), що автоматично наражало «клієнта» на податковий штраф та іншу відповідальність за «ухиляння від сплати податків»; як правило, справу закривали щойно «клієнт» погоджувався передати бізнес «програмникам».

Щодо переваг, то, мабуть, єдиною було те, що завдяки поступовому «заганянню» до «Програми» практично усього бізнесу, можна було отримати більш-менш точну макроекономічну статистику і прогнозувати бюджет, тощо. Як зазначає один анонімний знавець, чи не найбільшу цінність для нинішнього уряду мали б становити «екселівські таблиці», звідки було б видно фактичний бізнесовий оборот по країні та інші показники.

Ця публікація є частиною дослідження про податкову реформу в Україні.




Приєднатись до дискусії

Ваша адреса не буде відображатися. Обов'язкові поля позначені *