#Військовини. Постачання армії: Система проти волонтерів | Спільнобачення

#Військовини. Постачання армії: Система проти волонтерів

Логотип волонтерської групи "Крила Фенікса"

Логотип волонтерської групи “Крила Фенікса”

Гасло “Народ та армія єдині” зараз наповнилося змістом по самі вінця. Десятки тисяч патріотів – вчорашніх менеджерів і селян, студентів і інженерів, вчителів і робітників, – узяли до рук зброю. Але в сучасній війні воює не лише фронт – без забезпечення вояків силою-силенною “предметів забезпечення” – від шкарпеток до набоїв, від води до тепловізорів, – перемога не можлива. З початком АТО нікого не здивувало, що цим питанням миттєво почали опікуватися волонтери. За декілька місяців звичайним громадянам, вдалося практично повністю взяти на себе тилове забезпечення Українського війська. Дійшло до того, що сьогодні від державних бюрократичних структур армія отримує тільки зброю та набої. Все інше лягло на плечі волонтерів та громадян, які своєю працею і коштом створили нову Українську Армію. Так, наприклад, усі (усі!) балістичні шоломи, у які споряджено наших військових, надано волонтерами. Рахунок бронежилетів, доправлених волонтерами, йде на тисячі (проти сотень поставлених МО). Дійшло до того, що навіть таку важливу річ, як забезпечення військ топографічними картами, також взяли на себе волонтери!

Недаремно одна з найбільш відомих волонтерських груп має назву “Крила Фенікса”.

На наших очах, мов казковий птах Фенікс, з попелу народилася Наша Армія.

Але бюрократичні державні інституції, що ведуть свій родовід ще з радянських часів, не були б собою, якби і тут не займалися сродною їм справою. Наскрізь корумповані, просякнуті на найвищих щаблях ворожою агентурою, структури забезпечення МО в якості головного ворога свого існування, цілком зрозуміло, побачили найуспішніші групи волонтерів. “Все, нажитое непосильным трудом” пішло нанівець. Волонтери,  забезпечивши армію бронежилетами і шоломами, взуттям та одягом, оптикою та зв`язком, та ще й за ціною, набагато нижчою за визначену на “прозорих та чесних тендерах”, вирвали ласий шматок з рота, який вже відкрився для того, щоб  в черговий раз довести актуальність прислів`я “Кому війна, а кому й мати рідна”.

Тож ветерани корупційного фронту так просто здаватися не збиралися. У нагоді, як це надто часто буває в Україні, стало вітчизняне законодавство. Роками напрацьовані завали з дозволів, ліцензій, обмежень та податків утворили плацдарм, з якого зрадники і корупціонери почали наступ.

Справа в тому, що майже будь яка дія, пов`язана з постачанням спорядження до армії мусить задовольняти безкінечним бюрократичним умовам: так, завезти німецький балістичний шолом у потрібних кількостях можна, фактично, лише порушуючи митне законодавство. Ввезення на територію України вкрай необхідних тепловізорів, засобів зв`язку, сучасних засобів першої допомоги (таких, як Celox) потребує надлюдских зусиль та часу на отримання дозволів. Врешті-решт, навіть самі гроші, які українці з власної кишені перераховують на рахунки волонтерських груп, формально, юридично мусять обкладатися податком!

Але постачання Армії потрібне тут і зараз. Ворог не чекає. І волонтери йдуть на юридичний ризик. Фактично контрабандою завозяться тепловізори та шоломи, всіма правдами і неправдами закуповуються бронежилети, мільйони гривень пожертв українців надходять на приватні картки. З точки зору букви закону (пристосованого не для потреб суспільства, а для корупції), на кожного волонтера вже можна заводити карні справи за цілим “букетом” статей карного кодексу. Бійці тилу ризикують двічі: перший раз – доправляючи допомогу на передову, другий – ходячи щодня під “дамокловим мечем” вітчизняного, багато у чому ще совкового законодавства. Перші спроби полегшення життя волонтерів з боку існуючої бюрократичної машини є. Волонтерам вдається знаходити спільну мову з деякими функціонерами Міністерства оброни, у Верховній Раді зареєстрований  “Проект Закону про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування благодійної допомоги“.

Але волонтерський рух, без підтримки громадянського суспільства усіх нас – тих, хто допомагає Армії, не зможе обійтися.

Ми пропонуємо ввести адресні обмеження на дію законів та підзаконних актів, які перешкоджають ввезенню в Україну предметів та товарів подвійного призначення стосовно  конкретних, щодо відомих волонтерських рухів, тих, які надають конкретну значну допомогу Армії. Список цих груп відомий громадськості і потрапляння туди “самозванців”, за умови публічності підготовки та введення в дію подібного рішення – неможливе.

Також ми вважаємо за потрібне якнайшвидше прийняти зміни до Податкового кодексу, які знімуть податкове навантаження на добродійні кошти.

Іншими словами, бюрократичні державні структури мають максимально сприяти громадянам у захисті нашої Країни.

 

Відповідальні за матеріал: Дмитро Левицький, Валерій Дротенко

#військовини




Приєднатись до дискусії

Ваша адреса не буде відображатися. Обов'язкові поля позначені *