Про гуманітарну допомогу від ЄС | Спільнобачення

Про гуманітарну допомогу від ЄС

ЄС на ділі, а не на словах непокоїть стан зруйнованих війною міст Донбасу - для відбудови інфраструктури та житла виділяються кошти

ЄС на ділі, а не на словах непокоїть стан зруйнованих війною міст Донбасу – для відбудови інфраструктури та житла виділяються кошти

Під час ознайомчої поїздки до Брюселю нам вдалося відвідати Департамент Єврокомісії з питань гуманітарної допомоги та захисту цивільного населення (ECHO – «ЕККО»).

ECHO моніторила ситуацію в Україні весь час упродовж Майдану, уважно відслідковуючи розвиток подій – до речі, це їхня робота – проактивно слідкувати за ситуацією у потенційних місцях виникнення гуманітарних катастроф – громадянськими протестами, революціями, безладами, прикидаючи вірогідність розвитку подій за найгіршим сценарієм.

Тож, як мінімум, по відношенню до ECHO, звинувачення у зволіканні з реакцією на ситуацію, що практично кожен українець висуває щодо ЄС, є несправедливими – місію експертів цього департаменту було відряджено до Києва на початку березня, коли ще було невідомо, що анексія Криму таки відбудеться, а сепаратизм на Донбасі був ще на стадії балачок у Zello. Завданням експертів був більш тісний моніторинг ситуації на місці, вивчення і підготовка логістики та пошук місцевих партнерів у реалізації повномасштабної гуманітарної місії, якщо така, врешті-решт, знадобиться. Також, важлива деталь – експерти підлягають регулярні ротації, яка дає можливість максимальній кількості співробітників ознайомитися з ситуацією і взагалі пізнати країну, напрацювати зв’язки з іншими гравцями сфери гуманітарної допомоги, а також з урядом.

Коли ситуація погіршилася до того, що виникла безпосередня потреба у допомозі, ECHO почала її надавати – спочатку в тестовому режимі, надавши фінансування в обсязі кількох сотень тисяч євро, котре було розподілено через Національий Комітет Червоного Хреста в Україні. Власне, так працює більшість надавачів гуманітарної допомоги: є організації, що фінансують (чи «замовляють» і сплачують) надання гуманітарної допомоги, але такі організації, як правило, не надають її самі: для безпосереднього розподілу допомоги використовуються організації-агенти, котрі мають відповідних людей у штаті чи волонтерів, відповідний досвід та мережу, роблять це більш ефективно. Як правило, урядові агенції (на кшталт ECHO, котре ми тут розглядаємо) воліють мати справу з перевіреними агентами, котрі мають добру і давню репутацію. Такими є відповідні підрозділи ООН, давні і добре знані НУО (неурядові та громадські організації) та рух Червоного Хреста.

Отже, через перші «тестові» порції гуманітарки, ЄС почав готуватися до більш широкомасштабного залучення на випадок погіршення ситуації. І у ході літа, як ми всі знаємо, ситуація таки погіршилася; на початку серпня, відповідно до потреб на ту дату, було ухвалено рішення і надано (через агентів) наступні 2.5 мільйона євро допомоги, котрі призначалися, головно, для вирішення проблем внутрішніх біженців, але також для усунення недоліків вітчизняної системи охорони здоров’я, котрі давалися взнаки на тих-таки біженцях.

ECHOнаголошує, що діє в рамках універсальних засад надання гуманітарної допомоги, котрими є: людяність, нейтральність, безпристрасність та незалежність – тобто, з цієї точки зору, і сепаратистськи, і про-українськи налаштоване населення Донбасу для них однаково є жертвами конфлікту і такими, що потребують гуманітарної допомоги. Рішення про надання додаткового фінансування ухвалила Рада ЄС, куди входять міністри країн-членів – то була, головним чином, відповідь на т.зв. російський «гумконвой», що неабияк збурив медіа-простір у серпні.

11 ж вересня ЄК оголосила про надання наступного – т.зв. «системного» пакету гуманітарної допомоги Україні у обсязі 22 млн євро, частину котрих склала гуманітарна допомога (5 млн), решту ж 17 млн – допомога у розвитку (мається на увазі, для відбудови). 5 млн роздається через тих-таких агентів-партнерів. 17 млн для відбудови будуть розподілятися через регіони, і адміністрація регіонів буде надавати підтримку населенню на відбудовуваних територіях та переміщеним особам (біженцям). Таким чином, загальний обсяг наданої допомоги складає 22,75 млн євро.

Щодо контролю над «доходженням» допомоги до кінцевого постраждалого – так, ЕККО моніторить і перевіряє, чи немає порушень/зловживань у розподілі гуманітарної допомоги.

Вочевидь, думка про те, що ЄС ніяк не допомагає біженцям та постраждалому населенню в зоні бойових дій, склалася внаслідок того, що допомогу (фізично) розподіляв український Червоний Хрест, і мало хто знає, що спонсором цієї «роздачі» фактично був ЄС.

Доволі цікавим було питання про надання допомоги населенню на окупованих територіях – як зазначив представник ЕККО, на відміну від Росії, ЄС не шле «гумконвої» для показухи: в ЄС, де панує бюрократія (у позитивному значенні цього слова), звітність та контроль за прийняттям рішень (у т.ч. й громадський), а також можлива відповідальність (політична й кримінальна) за фінансові зловживання (якщо їх буде виявлено) чи просто за порушення інструкцій, положень, регуляцій та законів (якщо вони є, а їх в ЄС за 57 років існування цього об’єднання наклепали достатньо), просто технічно неможливо/заборонено відправляти подібну допомогу, якщо відсутні оціночні дані про реальні гуманітарні потреби у тому чи іншому місці. Оскільки прохід на окуповані території представникам ЄС (як «ворожої ДНР/ЛНР країни») заборонено, зібрати дані й провести оцінку потреб поки що неможливо. До речі, ЕККО шукає партнерів (і, не виключено, розглядатиме у якості таких українські громадські волонтерські групи) для проведення оцінки потреб та доправлення і роздачі (у майбутньому) гуманітарної допомоги на окупованих територіях, як це робиться у Сомалі, Чаді, Нігерії, Південному Судані, Іракові, Ефіопії, тощо.

Стосовно 17 млн євро «для відбудови», то вони призначені для цивільного населення, у котрого під час бойових дій було пошкоджено будівлі – вибито вікна, зруйновано стіни, дах, тощо, – щоб дати їм змогу відновити житло до придатного для подальшого проживання у ньому стану, у т.ч. і щоб пережити зиму.

Також, розглядається можливість субсидування частини орендної плати чи іншої плати за житло, котру сплачують внутрішні біженці.

У всіх присутніх з України журналістів тут же викликав занепокоєння і питання намір ЄС розподіляти ці кошти через органи регіональної та місцевої влади – ми довели до відома представників Департаменту, що :

  1. По-перше, ці кошти банально розкрадатимуться;
  2. По-друге, навіть якщо припустити, що п.1 не матиме місце, бюрократичні процедури для отримання громадянами України цієї допомоги розроблено так, що скористатися нею для тих, хто її безпосередньо потребує, буде дуже важко.
  3. Політики й пройдисвіти усіх мастей і спрямувань залюбки «прилаштовуватимуться» до цих коштів, видаючи їх за свої, і таким чином спробують використати кошти ЄС для «заробляння очків» під час передвиборчої агітації (до виборів у ВР).

На що ЕККО відповіло:

А. у нас є проблема – ці кошти має бути надано швидко;

Б. Ми вивчаємо різні шляхи для можливого надання допомоги.

На прохання журналістів назвати перелік партнерів, з котрими ЕККО працює в Україні, представник Директорату назвав наступні організації:

  • Верховний комісар ООН з питань біженців
  • Червоний Хрест
  • Низка організацій, що мають на балансі шпиталі та лікарні
  • UNICEF
  • Children emergency Fund
  • NGO call PIN (People in Need) – чеська організація, що починає працювати в Україні
  • Міжнародна організація з питань мігрантів (International organization for migration) .

Основні вимоги до потенційних партнерів – здатність швидко доставити допомогу, здатність вирішити проблеми/задовольнити потреби, котрі було виявлено. Як бачиться, зусилля буде зосереджено на обладнанні/переобладнанні/спорудженні шелтерів та забезпеченні населення теплим одягом та іншими речами, котрі будуть необхідними у світлі зими, що наближається. Також, до предметів необхідності відноситься вода. Одним з перших об’єктів, котрі потрапили до цієї програми шелтерів, є дитячий центр «Ромашка» під Харковом, куди з початку бойових дій прибували й прибували люди з зони АТО і де вони, вірогідно, залишаться на невизначений час.

Зі свого боку, ЕККО заохочує журналістів та громадян України адресувати питання щодо розподілу допомоги, а також контролю за її розподілом, саме до названих вище партнерів, котрі, власне, і задіяні у її наданні.

Навряд чиможливо (принаймні, найближчим часом) розширити список партнерів ЕККО, однак, не виключено, що самі партнери залучатимуть українські організації (у т.ч. й волонтери).

У чому конкретно полягає тоді роль самої ECHO ? Що ж, своїм основним завданням Директорат  баче виявлення проблем, оцінки їх масштабів та, на базі цих даних, оцінки обсягів допомоги, котру необхідно надати і, мало не найголовніше й найважче, – переконати Раду ЄС та Єврокомісію в ухваленні додаткових траншів цієї допомоги.

****

Таким чином, для громадянського суспільства та волонтерів, вбачається два канала взаємодії:

  1. Надання експертам з місії ECHO у Києві інформації, котра дасть змогу якнайкраще виявити потреби і, відтак, обрахувати обсяги необхідної допомоги;
  2. Контроль за організаціями, що розподіляють допомогу;
  3. Взаємодія з організаціями, що розподіляють допомогу, зокрема, у частині, що стосується доправляння допомоги на окуповані території.

Контакта особа від ECHO у Київі – Мамар Мерзук (Mamar Merzouk), тел.: +380-683890804 .




Приєднатись до дискусії

Ваша адреса не буде відображатися. Обов'язкові поля позначені *