Про якість урядових реформ: корпоративне право та легкість ведення бізнесу | Спільнобачення

Про якість урядових реформ: корпоративне право та легкість ведення бізнесу

Індекс легкості ведення бізнесу. Як бачимо, Україна невигідно вирізняється на фоні усіх сусідів.

Індекс легкості ведення бізнесу. Як бачимо, Україна невигідно вирізняється на фоні усіх сусідів.

Як відомо, новий-старий уряд ухвалив програму реформ, на яку необізнані громадяни та Захід покладають великі надії. Настільки виправданими є ці надії варто читати по губах декотрих представників того-таки Заходу, котрі речать – ми ведемо діалог з офіційною владою у Києві і «…поважаємо демократичний вибір українського народу», а тому розраховуємо на громадянське суспільство та його тиск.

Саме у другій частині попереднього речення й слід читати «міжрядкове» послання новому урядові: обізнані донори, експерти й давні спостерігачі за Україною добре розуміють, що із заміною попередньої влади на зображувачів бурхливої діяльності, котрими були колишні опозиціонери, сама система влади не змінилася, як і не покращилася якість кадрів, а також олігархічний клієнтелізм.

І громадянському суспільству доводиться у цій ситуації робити непростий вибір – намагатися домогтися еволюційного поліпшення державницьких інститутів, чи йти в опозицію, і намагатися вибудувати абсолютно альтернативну державу, щоб «одного прекрасного дня» замінити на неї стару на черговому Майдані (абощо).Обидва шляхи нелегкі – у першому випадку доводиться наражатися на байдужість влади, котра не помічає експертні спільноти громадянського суспільства, ігноруючи їхні рекомендації, або ж беручи з них те, що їй, владі, подобається, почасти спотворюючи запозичене до абсурду; у другому – долати нашу українську предковічну недоговіроздатність та уміння заговорити у палких дискусіях будь-яку справу чи ініціативу.

Тим не менш, ті частини громадянського суспільства, котрим вдалося подолати недоговороздатність хоча б усередині окремої спільноти, вдається просунутися (я так думаю, у обох напрямках) дещо далі, ніж їх хаотично-дискутуючим колегам з більшості таких спільнот.

Так, на Раді Комітету з корпоративного права Асоціації правників України було ухвалено резолюцію про вирішення конфлікту інтересів в корпоративних відносинах, у роботі якої брали участь Леонід Антоненко, Микола Стеценко, Олена Пелипенко, Андрій Попко, Олесь Квят, Максим Черкасенко, Анна Бабич. Свої зауваження та пропозиції до урядової редакції Проекту закону «Про внесення змін до законодавчих актів щодо дерегуляції та поліпшення умов ведення бізнесу» спільнота виклала у окремому документі.

На щастя, у новообраній Верховній Раді є дещиця грамотних юристів – членів Асоціації, від котрих уже було отримано запевнення у підтримці вже ознайомилися з пропозиціями та беруться їх лобіювати (Вікторія Пташник та Андрій Журжій).

Резолюція включає текст законопроекту про новий порядок формування наглядових рад, про реформу інституту кумулятивного голосування, про наділення незаінтересованих членів наглядових рад повноваженнями щодо блокування угод із конфліктом інтересів та багато інших важливих пропозицій, які подаються як альтернатива урядовому “дерегуляційному” законопроекту.

І у цьому випадку експертне середовище розчаровано якістю урядових пропозицій, але не обмежується їх критикою, а тут же пропонує власні, підкріплені багаторічною практикою напрацювання, як альтернативні урядовим.

 

 




Приєднатись до дискусії

Ваша адреса не буде відображатися. Обов'язкові поля позначені *