У Бога свій план. Інна Гончарова | Спільнобачення

У Бога свій план. Інна Гончарова

Більш апокаліпсичної картини я ще ніколи в своєму житті не бачила (навіть в голлівудських блокбастерах): холодний грудневий сніг, синьо-чорне південне небо, блищать каски на головах, як нападників, так і захисників Майдану – тільки колір касок різний, під містком на Інститутській йдуть бойові дії, лунає на містом тривожний дзвін з Михайлівського Собору, на сцені священик промовляє молитву. Люди слухають, мовчки, стоячи пліч-о-пліч. Тривога є. Вона відчувається в кожному русі, в кожному слові. Проте страху немає.
З прилеглих вулиць поступово стікаються кияни: купками по 2-3 чоловіки, cім`ями, з друзями. Кидають свої машини на прилеглих до Майдану вулицях. Що буде – ніхто не знає. Проте всі усвідомлюють: якщо їх тут не буде, то вже нічого не буде – України не буде, та їм ніде буде жити. Адже всі поїхати звідси не можуть. Тому вони їдуть та ідуть сюди пішки. І… страху немає! Ані перед Беркутом, ані перед снайперами, ані перед танками. Здається, в українцях, нарешті, дійсно прокинувся справжній козацький дух, який спав в них довгими десятиріччями, присиплений репресіями, Голодомором, передовою Другої світової війни, знов репресіями…
Це було в ніч з 10 на 11 грудня…

screen1

І сьогодні вже можна констатувати факт: за роки незалежності України тут народився новий цвіт нації. Ні, це не політична «еліта», що ділить міністерські портфелі та шматочки влади. Це звичайні громадяни, так зване, громадянське суспільство: від студентів до навіть пенсіонерів – тих, які зуміли відійти від минулого і заглянути в майбутнє заради своїх дітей та онуків. Саме тому з 21 листопада і по сьогодні, 12 грудня, на Майдані постав вже не один Майдан. Спочатку Майдан намагалися штучно розколоти, але він вистояв та об`єднався, потім Майдан намагалися знищити, але він знов повстав з попелу, потім його вже неодноразово намагалися залякати та зруйнувати – теж не вийшло. Майдан – живий! Поза планів, поза сумнівів, часто поза формальної логіки. Так, Майдан – живий. Все ще живий – незважаючи на дощ, сніг, мороз, нерішучість політиків з одного боку й жорстокість і недолугість політиків з іншого.
Спитаєте, скільки ще Майдану залишилося?.. тепер вже зрозуміло: вічність!
І наприкінці про зовсім не пафосне й практичне… Протягом трьох героїчних для України тижнів в повітрі часто лунають запитання на кшталт: що ж буде далі, який є план – у політиків, у громадськості, у влади, у світового політикуму. Проте… які б не були у них всіх плани, як сказав нам ще 29 листопада (напередодні побиття студентів) один священик на Майдані: у Бога – свій план. То … помолимося!

Автор – Інна Гончарова –  Спільнобачення – spilno.tv

 




Приєднатись до дискусії

Ваша адреса не буде відображатися. Обов'язкові поля позначені *