Спільнобачення | СПІЛЬНОВИНИ category | Page 2

СПІЛЬНОВИНИ

Музика Віктора Морозова у виконанні Андрія Паньчишина на Майдані на Різдво 2014 р.

ДИВИТИСЯ ВІДЕО:

СПІЛЬНОБАЧЕННЯ вітає з Новим роком!

Софіївська площа 2 січня 2015 р.

фото на заставці від Тиждень.ua

ДИВИТИСЯ ВІДЕО:

 

Мітинг біля Верховної Ради України проти псевдореформ, запропонованих Кабміном. 28.12.2015

Приносимо вибачення в разі некоректного написання прізвищ учасників мітингу

ДИВИТИСЯ ВІДЕО:

Індекс легкості ведення бізнесу. Як бачимо, Україна невигідно вирізняється на фоні усіх сусідів.

Індекс легкості ведення бізнесу. Як бачимо, Україна невигідно вирізняється на фоні усіх сусідів.

Як відомо, новий-старий уряд ухвалив програму реформ, на яку необізнані громадяни та Захід покладають великі надії. Настільки виправданими є ці надії варто читати по губах декотрих представників того-таки Заходу, котрі речать – ми ведемо діалог з офіційною владою у Києві і «…поважаємо демократичний вибір українського народу», а тому розраховуємо на громадянське суспільство та його тиск.

Саме у другій частині попереднього речення й слід читати «міжрядкове» послання новому урядові: обізнані донори, експерти й давні спостерігачі за Україною добре розуміють, що із заміною попередньої влади на зображувачів бурхливої діяльності, котрими були колишні опозиціонери, сама система влади не змінилася, як і не покращилася якість кадрів, а також олігархічний клієнтелізм.

І громадянському суспільству доводиться у цій ситуації робити непростий вибір – намагатися домогтися еволюційного поліпшення державницьких інститутів, чи йти в опозицію, і намагатися вибудувати абсолютно альтернативну державу, щоб «одного прекрасного дня» замінити на неї стару на черговому Майдані (абощо).Обидва шляхи нелегкі – у першому випадку доводиться наражатися на байдужість влади, котра не помічає експертні спільноти громадянського суспільства, ігноруючи їхні рекомендації, або ж беручи з них те, що їй, владі, подобається, почасти спотворюючи запозичене до абсурду; у другому – долати нашу українську предковічну недоговіроздатність та уміння заговорити у палких дискусіях будь-яку справу чи ініціативу.

Тим не менш, ті частини громадянського суспільства, котрим вдалося подолати недоговороздатність хоча б усередині окремої спільноти, вдається просунутися (я так думаю, у обох напрямках) дещо далі, ніж їх хаотично-дискутуючим колегам з більшості таких спільнот.

Так, на Раді Комітету з корпоративного права Асоціації правників України було ухвалено резолюцію про вирішення конфлікту інтересів в корпоративних відносинах, у роботі якої брали участь Леонід Антоненко, Микола Стеценко, Олена Пелипенко, Андрій Попко, Олесь Квят, Максим Черкасенко, Анна Бабич. Свої зауваження та пропозиції до урядової редакції Проекту закону «Про внесення змін до законодавчих актів щодо дерегуляції та поліпшення умов ведення бізнесу» спільнота виклала у окремому документі.

На щастя, у новообраній Верховній Раді є дещиця грамотних юристів – членів Асоціації, від котрих уже було отримано запевнення у підтримці вже ознайомилися з пропозиціями та беруться їх лобіювати (Вікторія Пташник та Андрій Журжій).

Резолюція включає текст законопроекту про новий порядок формування наглядових рад, про реформу інституту кумулятивного голосування, про наділення незаінтересованих членів наглядових рад повноваженнями щодо блокування угод із конфліктом інтересів та багато інших важливих пропозицій, які подаються як альтернатива урядовому “дерегуляційному” законопроекту.

І у цьому випадку експертне середовище розчаровано якістю урядових пропозицій, але не обмежується їх критикою, а тут же пропонує власні, підкріплені багаторічною практикою напрацювання, як альтернативні урядовим.

 

 

Запорізька АЕС

Запорізька АЕС

Як повідомляє Nuclear Intellegence Weekly, аварія  сталася у турбінному залі, а не в реакторі; таким чином, вірогідно, що шкоди для довкілля та можливих радіоактивних викидів боятися не варто.

Тим не менш, маємо (сподіваюсь) тимчасове зростання питомого навантаження на існуючі енергогенеруючі потужності та, як уже багато хто встиг відчути на собі чи дізнатися від близьких/знайомих, віяльні відключення електроенергії в населених пунктах (у т.ч. й великих містах та столиці – Києві).

Традиційно, частка АЕС у виробництві електроенергії в Україні була в районі 40%, 2013-го року цей показник становив 44%, а цьго, 2014-го року, внаслідок втрати значної кількості ТЕЦ Донбасу, що потрапили в зону АТО, а також відчувають перебої з вугіллям, частка атомної енергії в загальному енергобалансі країни зросла до усіх 60%. Для підтримання енергобалансу, нам необхідна безперебійна робота усіх 15 діючих реакторів – тимчасове виведення аж трьох Запорізької АЕС (одна турбіна, що вийшла з ладу, обслуговує кілька реакторів) дається взнаки і відчувається. За попередніми повідомленнями й оцінками, відновлено роботу усіх ректорів ЗАЕС буде цієї п’ятниці.

Gruzia_EU_agrЄвропарламент має ухвалити Угоду про асоціацію між Грузією та ЄС у грудні – саме цю рекомендацію означає майже одностайне голосування у Комітеті з питань закордонних справ європарламенту. Угодою, що її було підписано 27 червня 2014р., передбачається розвиток глибокої політичної асоціації та економічної інтеграції між ЄС та Грузією, що також потягне прогресивне відкриття ринків один для одного. Асоціація також включає в себе глибокий і всебічний договір про вільну торгівлю.

Комітет погодив Угоду про Асоціацію з Грузією, проголосувавши 48 голосами «за», 1 «проти», 3 – утрималося, прийнявши рішення, що Парламент має дати зелене світло Угоді в грудні.

Ця Угода є третьою у новій обоймі угод про асоціацію з ЄС, до ратифікації якщої закликають Європарламент – після України та Молдови.

/джерело – Європарламент/

2014-11-15 21.56.16 Вчора о 16.55 моєму чоловікові зателефонував наш друг, що мешкає в сусідньому з нашим будинку.  Він випадково до нас додзвонився, тому що через 5 хвилин у нас мала розпочатися вистава, і телефон було б вже вимкнено. Йшов він повз будинку і побачив, що з-під дверей нашого під`їзду на вулицю витікає вода – ллється просто рікою. Він же викликав «аварійку». Попросили нашого сина подивитися, що трапилося. З`ясувалося, що між першим і другим поверхом прорвало стояк опалення, і вода б`є фонтаном – приблизно так, як в славетному фільмі «Фонтан». Син знайшов на смітнику старі двері, положив, що можна було хоч якось потрапити до будинку з вулиці.

Після вистави ми приїхали десь через 3 години після дзвоника нашого друга. Зафіксовані сином двері, які зазвичай зачинені (в будинку стоїть «домофон») були відчиненими, і з під`їзду все також текла рікою вода.

2014-11-15 21.56.24 Після пінг-понгу з різними аварійними службами: довгих гудків і навіть покладених слухавок, нарешті додзвонилися до аварійною служби Солом`янського району (будинок обслуговує КП “Залізничне”) – причому тієї, яка не приймає заявки аварійні, а тієї, що опікується неаварійними. За телефоном аварійною нікто не відповідав.  (МНС, який направив до Київенерго; в Київенерго ніхто не брав слухавку;  в 1551 – теж ніхто не відповідав; телефонували навіть пожежникам, бо хоч вогню не було, але дим стояв в під`їзді до самого даху; служба 112 в Києві, як виявилося, вже не працює). Диспетчер здивовано спитала: невже аварійна ситуація все ще продовжується, адже ще кілька годин тому за такою адресою вже була «аварійка», перекрили воду и тепер чекаємо на те, що вода вся виллється, і можна буде стояк ремонтувати. Всю свою красномовність мені довелося застосувати, щоб запевнити диспетчера, що може, «аварійка» і була, але напір води від її дій не зменшився. Вода тече вже четверту годину поспіль з тією ж силою, що і на початку аварії. Приблизно через годину приїхала знов «аварійка» аж з 6 «бійцями». Вони сказали: так ми ж все перекрили! І здивовано дивились на потік води. Вода вже піднялась на першому поверсі маже по коліна…Питаю: може треба воду вичерпати або відкачати. Відповідь: та навіщо – вона в підвал зіллється – хай там і стоїть. До речі, будинку, про який іде мова, вже скоро буде 70 років – його побудовано в 1957 році, Це одна з останніх, так званих, «сталінок». Не думаю, що вода в підвалі для нього буде корисною.

2014-11-15 21.35.24

Бачу, аварійники збираються їхати, так нічого й не зробивши. Не витримала – витягнула журналістське посвідчення. Кажу: а тепер все те ж саме, тільки на диктофон. Підете – буде тільки гірше для вас. Завдяки цьому не поїхали – залишилися. Четверо пішли шукати, що можна зробити, щоб припинити течію води. Двоє стоять біля машини  – палять і посміхаються. Після обурених вигуків мешканців будинку, що висипали на вулицю з своїх квартир, двоє сховалися в машину, де і просиділи весь час, поки їх товариші під «охороною» чоловіків-мешканців будинку блукали між дахом і підвалами в пошуках чарівного вентиля. Дякувати сусідові, який приблизно здогадувався, де може бути той вентиль, нарешті фонтан закрили. На  це знадобилося майже 6 годин!

Висновки невтішні та, на жаль, зовсім не нові: до яких пір ми будемо сплачувати комунальним ЖЕКам за їх міфічні послуги за їх же необґрунтованими тарифами?! До яких пір приватні «контори» з обслуговування жилих будинків, новостворені за часів Януковича та його людьми, на кшталт ТОВ «Перший український експертний центр» (зверніть, яка чудова назва!), будуть продовжувати збирати дань з киян, спрямовуючи потім кошти, зокрема, на підтримку сепаратистських дій в Україні. Адже господарі цих контор залишилася ті ж самі!  Нажаль, я і відповідь знаю: ми будемо їм платити… поки будемо платити! Поки не зробимо щось самі, щоб змінити цю консервативну застарілу структуру, що залишилася нам в спадок від СРСР, поки не зламаємо її остаточно, і поки не побудуємо на пустому місці щось нове і прогресивне. До речі, проект нового Житлового Кодексу, запропонований владою, залишає бажати кращого. Він здатний тільки ще більш законсервувати існуючу систему і зберегти корупційні вертикалі.  Ви спитаєте, хто це ми? Ми – це громадяни України, водночас мешканці будинків в усіх куточках великої України, небайдужі до якості власного життя.

Інна Гончарова

Історія ВВП і консенсус-прогноз (джерело – ДТ)

Держкомстат опублікував оперативні оціночні даніпо ВВП за 3-й квартал поточного року, з чого слідує, що ВВП у порівнянні з 3-м кварталом минулого року, знизився на 5.1%, а прогнозоване річне падіння ВВП має скласти 9%.

На думку провідного експерта StandardCharteredбанку Тімоті Еша, це, у нинішніх умовах «рівноцінно зростанню» – беручи до уваги втрату частини територій, що сукупно були відповідальні за 15-20% ВВП, а також руйнування, витрати на війну та спадок попереднього уряду. Нагадаємо, що попередні оцінки очільниці НБУ Гонтарєвої  складали щонайменше 10% падіння ВВП. Також, із затуханням конфлікту на Донбасі (якщо воно протримається), можна говорити про певну макроекономічну стабілізацію.

Сприйматимемо це як важливу добру новину, котра, на жаль, «затирається» галасом на другорядні, однак, сенсаційні теми.

Позачергові вибори народних депутатів 26.10.2014. Київ. Виборчі округи № 221,222,223.

Низька явка. В Київі все спокійно – по-європейськи.

ДИВИТИСЯ ВІДЕО

Уточнені дані анонсовані на 23:00

екзитпол

 

Партії Президента Петра Порошенка, Прем’єра Арсенія Яценюка, а також мера Львова Андрія Садового проходять у Верховну Раду восьмого скликання. За ними слідують вихідці з Партії регіонів, які сформували «Опозиційний блок». Далі йдуть сили Олега Ляшка, Олега Тягнибока і Юлії Тимошенко.

Такі результати Національного екзит-полу оприлюднила в Укрінформі голова Фонду «Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва» Ірина Бекешкіна.

«Блок Петра Порошенка» набрав 23% голосів, «Народний фронт» Яценюка – 21,3%, «Самопоміч» Садового – 13,2%, «Опозиційний блок» колишніх регіоналів – 7,6%, «Радикальна партія» Ляшка – 6,4%, ВО «Свобода» Олега Тягнибока – 6,3%, «Батьківщина» Юлії Тимошенко – 5,6%.

Компартія (2,9%), «Сильна Україна» (2,6%) Сергія Тігіпка, «Правий сектор» (2,4%) Дмитра Яроша і «Громадянська позиція» (3,5%) Анатолія Гриценка в Раду, виходячи з даних екзит-полу, не потраплять.

Нагадаємо, уточнені дані будуть озвучені на прес-конференції о 23:00.

Національний екзит-пол’2014  провів Консорціум «Національний екзит-пол’2014», до якого входять Фонд «Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва», Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) та Український центр економічних і політичних досліджень імені Олександра Разумкова.

Джерело – Укрінформ