Спільнобачення | Archive for березня 2014

березня 2014

Chernov_01

Дмітрій Чєрнов – так він виглядає в житті

Як уже повідомлялося на сайті Міжнародного правозахисного альянсу, 21 березня в аеропорту Бориспіль, українські прикордонники не впустили до України опозиційного громадського активіста та відомого правозахисника з Російської Федерації Дмітрія Чєрнова, – не дивлячись на наявність у нього запрошення, а також той факт, що ця людина є активним і незаперечним противником чинного російського режиму.

Як вдалося з’ясувати, формальним приводом була рознарядка від СБУ, датована ще часами Януковича – Дмітрій брав активну участь в організації Маршу Соборності на Кубані та Ставропіллі (будучи приймаючою стороною).  Тим не менш, з тих пір Дмітрій неодноразово перетинав державний кордон України (у т.ч. приїжджав на Євро-Майдан – проїздом, доправлячи визволених з дагестанського полону рабів – громадян України та Білорусі). Однак, заборонити йому в’їзд вирішили саме зараз, пославшись на те, що він ніби-то є агентом ФСБ і планує вчинення масових про-путінських провокацій в України (що є оскюмороном, з огляду на давно відому, підтверджену та вивірену роками його відверто анти-путінську позицію).

Звернемо увагу на той факт, що йому не просто заборонили в’їзд, а його депортували в Росію. Як відомо, процедура наступна: документи депортованої особи запечатуються у спеціальний конверт і передаються екіпажем літака, і розпаковуються по прибуттю прикордонниками приймаючої сторони. Так от – наші доблесні прикордонники вклали до конверту не лише паспорт, а й перепустку, що Дмітрієві видала свого часу Самооборона Майдану, коли він приїздив до Києва. Обов’язку цього робити українська сторона не мала – вона повинна була передати лише паспорт, і, як бачиться, долучила перепустку з метою створити депортованій особі додаткові труднощі після прибуття. І це їм частково удалося – на Дмітрія, як наслідок, чекав тригодинний допит у ФСБ, після якого він знову опинився на свободі завдяки навичкам спілкуватися зі співробітниками цієї організаціїї та тому, що формально перед’явити йому було нічого.

Chernov_03Слід зазначити, що Дмітрій Чєрнов є засновником ВО «Соборная Украина-Ставрополье»: цю організацію було створено з метою сприяння українському культурному та національному відродженню на території Ставропільського краю. Як відомо, після утворення СРСР, українці складали понад 70% Кубані та близько 40% – на Ставропіллі. Навіть зараз, попри штучну русифікацію, Голодомор та інші несприятливі для нашого люду події та процеси, Ставропілля було й лишається самобутнім краєм, де попри репресії з боку Москви намагаються відновити місцеву козацьку балачку (котру Кремль не визнає як українську мову), проводити культурні заходи, а також елементарно протистояти незграбній економічній та національній політиці Центру.

Тому, депортація Чєрнова – це удар по іміджеві нашої сторони, котрий надовго відіб’є бажання у будь-кого з Росії співпрацювати на ниві українського культурного відродження на етнічних українських територіях. Дмітрій Чєрнов є доволі відомою фігурою у російському опозиційному середовищі, і його випадок сприйматиметься як «орієнтир» для решти.

Настільки мені відомо, жодної культурно-просвітницької роботи нашою державою на етнічних українських теренах в Російській Федерації не ведеться – є якісь ініціативи/осередки СКУ (Світового Конґресу Українців), але жодної планомірної роботи, ба – створення бодай ефекту присутності, – не ведеться. Не дивно, що ми програємо Путіну ідеологійну війну не лише на російській, а й на своїй території.

Звісна річ, СБУ чи зовнішня розвідка можуть послатися на те, що за зовнішніми ознаками, діяльність ВО «Соборная Украина» підпадає під провокацію ФСБ – однак, трохи розібравшись у процесах, що відбуваються на периферії Росії, маю констатувати, що відцентрові тенденції на Південному Заході РФ сильніші, ніж чинному режимові хотілося б уявити. За оцінками інсайдерів, на Росію (за збереження поточної політики) чекає гуманітарна катастрофа, причому, у разі гарячого військового конфлікту (при відчутному опорі з українського боку) вона розпочнеться прямо зараз, тоді як без нього (але, у т.ч. і зі збереженням санкцій, що їх увів Захід про РФ) – упродовж 3-5 років. Тому, було б надзвичайно корисно завести й підтримувати якнайширші зв’язки з місцевими елітами, опозиційними діячами та громадськими активістами Кубані, Ставропілля, Подоння, Східної Слобожанщини та Стародубщини –  сподіваюсь, не треба пояснювати, для чого.

Звісна річ, наївно очікувати, що зі зміною облич у владі відбудеться і якісна зміна самої влади, однак, ми не втрачаємо надії, що у декотрих відомствах ми все ж побачимо відхід від шаблонних підходів до-Євро-Майдан-ної епохи і ці відомства у повній мірі запрацюють на українські геополітичні інтереси.

 

Oświadczyła o swoich zamiarach na konferencji prasowej w czwartek, 27 marca b.r.
“Zamierzam kandydować na stanowisko prezydenta Ukrainy”, – powiedziała Tymoszenko.
“29 marca na zjeździe partii Batkiwszczyny będę prosiła o oficjalne zatwierdzenie mojej kandydatury na najwyższe stanowisko państwa”, – powiedziała była premier.

“Jeżeli przypomną Państwo sobie moje życie polityczne, zobaczą Państwo, że jestem prawdopodobnie jedynym człowiekiem, który pokazał, jak należy zwalczać korupcję. Zlikwidowałam ją w sektorze paliwowo-energetycznym w ciągu 7 miesięcy”, – zapewnia Tymoszenko.

Tymoszenko oświadczyła, że kandyduje na prezydenta. Zdjęcie: Ukrayinska pravda

Tymoszenko oświadczyła, że kandyduje na prezydenta. Zdjęcie: Ukrayinska pravda

“Mam prawo moralne powiedzieć, że będę wałczyła z korupcją, bo audyt Janukowycza i Azarowa przeszłam z sukcesem i szczerze”, – oświadczyła. “Uważam, że zostanę kandydatem ukraińskiej jedności”, – powiedziała podkreślając, że pochodzi “z regionu, który teraz nie popiera naszej rewolucji, w którym niektórym osobom jest obojętny język ukraiński”.

“Jestem przekonana, że potrafię obronić Ukrainę przed agresję Rosji i zwrócić Krym”, – dodała w swojej wypowiedzi.

źródlo

GrassRoots_image-512x256

Доводимо до вашого відома, що 30 березня 2014 року з 10:00 до 15:00 у приміщені театру ім. Старицького за адресою: м. Хмельницький, вул. Соборна, 60, вперше в Україні відбудеться офіційний з’їзд територіальних громад України. Також запрошені гості з ближнього зарубіжжя.

Порядок денний:

1. Безпосередня влада народу та безпосереднє самоврядування територіальних громад на основі Конституції України та Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

2. Федералізація, розширення автономних прав – це сепаративні системи; територіальні громади – це унітарна система розвитку країни.

3. Реальний стан речей на сьогодні в Україні відносно державних, комунальних земель і паїв та шляхи безпосереднього використання, відновлення та збереження природніх ресурсів з метою забезпечення власних соціально-економічних потреб та добробуту територіальних громад і народу.

4. Стан села та шляхи його безпосереднього відродження територіальними громадами сіл.

5. Досвід діяльності територіальної громади с. Пирогівці Хмельницького р-ну та її досягнення.

6. Комунальне майно: приведення у відповідність до законів України та співпраця з управліннями комунальних підприємств.

7. Економічно-політична ситуація в країні на прикладі Ярмолинецького району.

8. Розробка механізмів взаємодії і координації територіальних громад.

9. Вдосконалення процедури надання повноважень Уповноваженим у справах територіальних громад.

10. Права і обов’язки Уповноваженого у справах територіальної громади та критерії підбору кандидатур.

11. Оптимізація діяльності депутатів місцевих рад шляхом приведення її у відповідність до норм чинного законодавства України.

12. Пошук шляхів співпраці територіальних громад з органами державної влади та органами місцевого самоврядування.

13. Розробка та подання відкритого звернення до всього українського народу щодо найефективнішого шляху безпосереднього самоврядування територіальних громад.

14. Корупція та найбільш ефективні шляхи її подолання.

15. Народна освіта і самоосвіта на базі принципів гуманної педагогіки.

16. Підведення підсумків діяльності територіальних громад та міркування щодо подальшого розвитку.

До цього часу в Україні вже були зафіксовані численні зловживання чітким юридичним поняттям «територіальна громада» з боку політичних партій, громадських організацій і діячів. Повідомляємо, що політичні та громадські організації з назвами “Територіальна громада” або подібними, не мають відношення до конституційних територіальних громад – жителів.

Звертаємо вашу увагу на те, що відповідно до статті 1 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”, “ територіальна громада – жителі, об’єднані постійним проживанням у межах села, селища, міста, що є самостійними адміністративно-територіальними одиницями, або добровільне об’єднання жителів кількох сіл, що мають єдиний адміністративний центр”, а не партія чи громадське об’єднання під назвою “Територіальна громада”.

 

(Замість епілогу)

Подавляющее большинство
(Евгений Евтушенко)

Подавляющее большинство,
Пахнешь ты, как навозная роза.
Ты всегда подавляешь того,
Кто высовывается из навоза.

Удивляющее меньшинство,
Сколько раз тебя брали на вилы!
Подавляющее большинство,
Сколько гениев ты раздавило!

В подавляющем большинстве
Есть невинность преступная стада,
И козлы-пастухи во главе,
И тупое козлиное «надо».

Превеликое множество зла
Удушает добро, не высовываясь…
Счастлив я, что у слова «совесть»
Нету множественного числа.

Ukraine_crisis_logo_zippedКиїв, 4 березня 2014 року – починає роботу Український кризовий медіа-центр. Завдання Центру – надавати світовій спільноті об’єктивну інформацію про події в Україні, виклики та загрози національній безпеці, зокрема у воєнній, політичній, економічній, енергетичній, гуманітарній сферах. У цей кризовий період Центр працюватиме в цілодобовому режимі та надаватиме підтримку всім представникам засобів масової інформації, які висвітлюють події в Україні.

Український кризовий медіа-центр створено зусиллями провідних українських експертів в царині міжнародних відносин, комунікацій та зв’язків із громадськістю, які погодилися безоплатно надавати свій досвід і час для того, щоб допомогти Україні отримати сильний голос у глобальному діалозі навколо останніх подій.

 

Центр виконуватиме функцію публічного майданчика для виступів представників української влади, експертів, представників міжнародних організацій та дипломатичного корпусу з оперативними заявами та аналізом ситуації в країні.

 

Розклад прес-брифінгів Центру на середу, 5 березня 2014 року:

12:00 – Андрій Парубій, Секретар Ради національної безпеки і оборони України

13:00 –  Йосиф Зісельс, дисидент, правозахисник, Голова Асоціації єврейських організацій та громад України, Голова Генеральної Ради Євразійського Єврейського конгресу

14:00 – Святослав Вакарчук, громадський діяч, композитор, лідер рок-гурту “Океан Ельзи”

15:00 – Мустафа Джемілєв, депутат Верховної Ради України, Голова Меджлісу кримсько-татарського народу (1991-2013)

16:00 – Петро Порошенко, співголова  Комітету парламентського співробітництва Україна-ЄС, Міністр закордонних справ України (2009-2010 рр.)

 

* Про час брифінгу заступника Генерального Секретаря ООН Яна Еліассона буде повідомлено додатково.

Центр розташовано у приміщенні готелю «Україна» (вул. Інститутська, 4), 3-й поверх. Телефони гарячої лінії – 050 1578159, 050 1578423, електронна адреса – [email protected]

 

Дізнайтеся більше на сайті Центру uacrisis.org, а також у соціальних мережах
twitter.com/uacrisisfb.com/uacrisisyoutube.com/UACrisisMediaCenter 

 

Центр створений і функціонує за підтримки таких експертів:

Валерій Чалий, Центр Разумкова, заступник Міністра закордонних справ України (2009-2010)

Іванна КлимпушЦинцадзе, Ялтинська Європейська Стратегія, директор

Наталя Попович, PRP, президент

Наталя Ольберт-Сінько, PRP в Україні, виконавчий директор 

Ярина Ключковська, незалежний консультант з комунікацій 

Геннадій Курочка, CFC Consulting,  засновник та керівний партнер

Василь Мірошниченко, CFC Сonsulting, партнер

Аліна Фролова, R.A.M. 360, СEO

Володимир Дегтярьов, NewsFront PR Agency, директор

Іветта Делікатна, AGL, директор з розвитку

Максим Саваневський, PlusOne DA, керуючий партнер

Андрій Загородський, Newsplot, директор

Валерій Дротенко, Spilno.TV, Спів-засновник

Krym_no_signs“Приємна” новина для російських військовиків у Криму, що протягом останніх кількох днів стали “героями” нашого часу, котрі вештаються Кримом без жодних розпізнавальних знаків на машинах без номерів, захоплюючи силою українські військові частини, блокуючи адмінбудівлі, аеропорти, тощо.

Згідно зі статтею 13 “Конвенції про поліпшення долі поранених і хворих у діючих арміях” (т.зв. Женевська конвенція), ці “невідомі” збройні формування не підпадають під жодну зі згадуваних у статті категорій (оскільки на них відсутні будь-які розпізнавальні знаки взагалі). Таким чином, вітаємо російських вояків з тим, що їхнє командування у черговий раз підставило свій особовий склад (як це відбувалося раніше і в Чечні, і в Абхазії, і в інших місцях).

 

По наших каналах зв’язку з опозиційними громадськими діячами та правозахисниками Російської Федерації надходять численні свідчення того, що Російська Федерація на власній території (особливо, у областях з помітних українським етнічним впливом та там, де місцевий діалект російської дуже схожий на аналогічний діалект у Східних та Південних областях України) активно вербує цивільне населення для відправки у відповідні регіони України, щоб там влаштовувати провокації, про-російські масові заходи, тощо.

Kharkiv_ODA

Штурм російськими “тітушками” Харківської ОДА 02.03.2014

Так, ще у п’ятницю від наших інформаторів надійшла інформація про засилання близько  тисячі «рекрутів» у цивільному (козаків, тощо) в Луганськ, Донецьк та Крим. Як бачимо з інформаційних зведень, інформація підтвердилася – погроми та про-російські мітинги у неділю в цих двох містах, а також Харкові, влаштовували приїжджі громадяни оРосРоРосії. Причому, в Харкові ці люди жорстоко побили громадян України (у т.ч. й відомого письменника Жадана), після чого покинули місто (і територію України).  Нам доступні відомості про «засланців», що діяли в Луганську й Донецьку – їх вербували в Ростовській області, Ставропільському та Краснодарському краях Російської федерації, долучаючи військомати, а також козачі організації, у т.ч. й через тиск на окремих членів (погрози відібрати бізнес, ув’язнити за сфабрикованими звинуваченнями, тощо). Також, відомо, що на українську територію ці люди потрапляли автобусами, відкрито й легально перетинаючи російсько-український кордон (зокрема, на відтинку Таганрог-Маріуполь).

Odesa_ODA_20140303

Знімок з приміщення Одеської ОДА, 03.03.2014

Прямо зараз аналогічна акція відбувається в Одесі – невідомі з російськими прапорами та символікою роблять спроби штурму Одеської облдержадміністрації. При цьому, місцева міліція просто спостерігає, не чинячи їхнім діям жодного спротиву, хоча вони вже давно перетнули законну межу. Зокрема, не здійснюється навіть спроб встановити особи тих «демонстрантів», хоча, висока вірогідність, що при преревірці з’ясується, що ті люди є громадянами Російської Федерації. При цьому, очевидним є, що у цієї групи відсутні координатори та офіційно відповідальні за акцію, що додатково підстверджує версію про російських найманців.

З огляду на вищезазначене, видається вельми доцільним:

  1. Прикордонній служби – посилити контроль за перетином державного кордону; у випадку, якщо мала місце (або є підозра) корупційна складова у пропуску вище згадуваних «бригад» на нашу територію – терміново замінити особовий склад на митницях та прикордонній служби, за потреби –долучити самооборону з надійних місцевих патріотів України.
  2. Те ж саме – до центрального керівництва Державної Митної  служби – на місцевих митницях (не лише на Сході та Півдні) досі працює чимало керівників, лояльних до злочинного колишнього керівника Митної Служби Калєтніка – їх необхідно терміново замінити на відданих Україні людей.
  3. До МВС України – з одного боку, зрозумілою є тактика невтручання з метою запобігти провокаціям, але – ця тактика спрацьовує як сигнал безкарності дій найманців, що орудують на українській території; якщо вони й надалі чинитимуть свої безчинства (як-от у Харкові) безперешкодно й безкарно, бажаючих їхати в Україну не меншатиме. Увёязнення, дії з відновлення громадського порядку (в межах законних інструкцій), але не бездіяльність МВС, слугуватимуть чітким сигналом як для найманців, так і для вищого російського керівництва, що їм не варто розраховувати на підтримку місцевого населення (байдуже, російського чи взагалі населення).

Позиція української сторони “не втручатися, щоб не спровокувати” є зрозумілою, але вже хибною – згідно з усіми нормами міжнародного права, у т.ч. й Будапештського Меморандуму про Гаранії безпеки Україні у зв’язку з відмовою від ядерного статусу від 1994р., зазначається, що Україна як суверенна й незалежна держава має право боронити суверенітет та територіальну цілісність усіма наявними засобами. Світова спільнота вже визнала дії Російської Федерації – агресією щодо України, тому українська сторона вже має повне право застосовувати законні засоби для припинення, попередження агресії та усунення її наслідків.

Сподіваємося бути почутими.

З повагою,

Валерій Дротенко,

Громадське Інтернет –телебачення «Спільнобачення».

От такі об’яви можна знайти зараз в російському інтернеті:

Для участия в международном съезде казаков в Автономной Республике Крым, посвящённом вопросам сельскохозяйственного развития казачьих общин, Оренбургское региональное отделение Союза казаков России объявляет набор казаков-добровольцев в возрасте от 20 до 50 лет, отслуживших в рядах Вооружённых сил, годных по состоянию здоровья к несению строевой службы и готовых к служебной командировке.

По всем вопросам обращаться в региональный координационный штаб Общероссийской общественной организации «СОЮЗ КАЗАКОВ».

Контактный телефон: +7 (987) 792-53-76.

Электронная почта: [email protected]

Об’яву було знайдено на офіційному сайті Оренбурзького козачого війська (див. скрін-шот нижче):

Orenburg_kozaky

Меня не оставляет мысль: “операция Крым” – началась со стрельбы на Майдане.
Когда Кремлю стало понятно – Киев – не боится ничего, его не взять.
Дальше пошел счет на часы.
Да простят меня симпатики, когда “наивнейший сотник Панасюк” (с) Осман Пашаев) – провозгласил ультиматум Януковичу, тот уже отбыл из Киева.
Международные представители промаялись в переговорах много часов. В это время РФ срочно инвентаризировало подконтрольные им силовые структуры Украины. И разворачивала сценарий оккупации Украины, провокаций и режиссирования гражданских конфликтов на Востоке и Крыму.
Просто нам степени цинизма и безумия не хватило – чтобы осмыслить сразу. Все было спланировано заранее – глубочайший траур, недовольство действиями политиков, желания отомстить, эскалация эмоциональной напряженности, снижения критичности восприятия информации… То есть стреляли, чтобы деморализовать всех и получить люфт времени…
Вот такие мысли…
Думаю, и в нынешней ситуации нам опять дает шанс – здравомыслие, выдержка, критичность мышления. И тотальное неуважение к нам РФ-сценаристов. Они не могут нас понять. не способны органически.

Да прибудет с нами Сила!

Tank_RussianЗа інформацією з достовірного джерела, котре має особисті зв’язки з особовим складом російських військ, російським військовим, що перебувають в Криму та районі Смоленська, роздали карти Києва та Київської області.

Зараз уже пізно балакати про Крим чи провокації в Луганську – вочевидь, час думати про те, як боронити Київ.

 

 


Схоже на те, що Путін таки наважився на повномасштабну війну з Україною.

Вчора ми отримали наступу інформацію (як тепер бачиться, з достовірного джерела):

У Ростовській області, Ставропільському та Краснодарському краях йде вербування кількома каналами – через військомати та по лінії реєстрових козаків. Найманцям через військкомати (з резервістів, запасників) пропонують гроші – від 500 до 1000 рос.рублів за день, реєстровиків – змушують (погрожуючи виключенням з реєстру, відбиранням бізнесу, тощо). + Їжа (на місці) + проїзд (туди й назад).

У неділю (цю, 2 березня) з Ростова-на-Дону вилетить транспортний літак з найманцями з Росії.

Паралельно, прикордонний пункт по лінії Таганрог-Маріуполь перетнуть 3 автобуси (це те, що з Ростова, принаймні) з козаками і “тітушками”. Себто, в перший заход очікується до 1000 чоловік загалом.

Завдання – бити татар, влаштовувати провокації.

Я запитав (цілком природньо) як вони збираються перетнути кордон автобусами – мій контакт припускає, що, вочевидь, якось домовилися (грошей там, як розумієте, не жалкують під це паскудство).

Наразі, завізні «тітушки» з сусідніх російських областей захопили Луганську ОДА – о 15:40. У Донецьку ставлять агітнамети за референдум чи й взагалі вихід зі складу України. Місцеві «Регіонали» – у паніці. Робить це «Русский блок» та «десант» тітушок з Ростова. Вони перервали мітинг місцевої влади, зібраний у центрі Донецька, проросійські «ультраси» загнали мера й губернатора в будівлю.  Не виключають можливість штурму (пише «Новая Газета»).

Вочевидь, схоже готується і в Харкові.

Цікаво, що, економічно, включати навіть Крим – Росії невигідно: у самій Україні він вважався дотаційний регіоном; з Росією немає регулярного автошляхового сполучення, тощо (врешті-решт, його не дарма передали 1954р. Україні – саме щоб вивести з занепаду). За наявними у нас відомостями, серед російського істеблішменту вже кілька місяців тому було досягнуто згоди, що пора «втрачати» національні республіки Північного Кавказу. Росія зараз надзвичайно слабка економічно, і повідомлення про (фактично) вступ нею у війну ще більше погіршують і так незаздрісне становище: так, російський фондовий ринок та цінні папери російських компанDonetsk_meeting_20140301ій вже просіли на 3-5% за п’ятницю як наслідок повідомлень про розгортання кампанії в Криму. Після вихідних варто очікувати продовження падіння, а це матиме для російської економіки вельми руйнівні наслідки.

Якщо до цього всього додати санкції, котрі (вельми вірогідно) введе Захід, а Україна перекриє ГТС і заблокує транзит російського газу, російську економіка (а з нею – і сама Росія) розвалиться остаточно.  Крім того, вочевидь, українські сили самооборони та швидкого реагування у відповідь, робитимуть диверсії на російській території (це не фантазії, а цілком реалістичний сценарій), чим додатково впливатимуть на дестабілізацію ситуації в Росії.

Як бачимо, Путін діє ірраціонально – він перебуває у полоні створеного ним же міфу про цивілізаційно-мовний розкол України: зараз він думає, що українські «етнічні росіяни» просто ще не достатньо рішучі, мовляв, треба надати їм «десант» підтримки.

Але, незалежно від позиції наших т.зв. «росіян України», Путін наражає економіку й державу в Росії на небезпеку. Настільки руйнівними будуть наслідки для України – залежить, у першу чергу, від нашої згуртованості, швидкості та рішучості нашого керівництва (яким би воно не було).

Слава Україні!