Спільнобачення | Archive for червня 2014 | Page 2

червня 2014

 

наливайченко Глава СБУ уверяет, что вывозить начали еще в декабре.

Глава Службы безопасности Украины Валентин Наливайченко сообщил, что с декабря 2013-го и до конца февраля 2014 года все современное оружие, личные дела и архивы СБУ были вывезены в Симферополь.

Об этом он сказал в интервью газете “День”.

“С декабря 2013-го и до конца февраля 2014-го в структуре Службы работали три группы высокопоставленных должностных лиц ФСБ. В течение этих месяцев все современное оружие, личные дела, архивы, – все, на чем базируется профессиональная спецслужба, было вывезено в Симферополь”, – отметил Наливайченко.

По его словам, в последние годы подразделения, которые призваны защищать украинское государство, были наполнены российской агентурой.

“Все это свидетельствует о том, что Москва вместе с Януковичем планомерно и давно готовилась к аннексии Крыма и событиям, происходящим сегодня на Донбассе”, – считает Наливайченко.

Кроме того, он сообщил, что бывший председатель СБУ Александр Якименко, который сейчас находится в Севастополе, организует снабжение оружия в Украину.

“Последнее доказательство — задержание огромной партии оружия и взрывчатки, денег в Бердянске: 900 гранат, 80 автоматов, десятки тысяч долларов для агентуры, самопровозглашенных мэров от Якименко”, – сообщил глава СБУ.

Наливайченко сообщил, что СБУ прекратила все контакты с ФСБ и разорвала двусторонние договоренности и соглашения.

Напомним, Наливайченко сообщил, что спецслужба в рамках своей деятельности арестовала более 90 террористов и диверсантов, среди которых 13 граждан России.

 

 LB.ua

фото – источник

Под прикрытием должностных лиц Гослекслужбы и таможни на фармацевтический рынок Украины попало около 125 наименований лекарственных средств сомнительного качества.

Милиция разоблачила должностных лиц, которые незаконно, на протяжении года, ввезли в Украину лекарственные средства сомнительного качества на 1 миллиард долларов.

Об этом сообщил начальник начальника Департамента Государственной службы борьбы с экономической преступностью МВД Украины Василий Постный, передает пресс-служба ведомства в пятницу, 20 июня.

По данным Постного, почти за год злоумышленники, под прикрытием должностных лиц Гослекслужбы и таможни, совершили более 3000 операций.

В результате чего на фармацевтический рынок Украины попало около 125 наименований лекарственных средств без выводов относительно их качества.

В МВД сообщили, что хранение и дальнейшая реализация ввезенных лекарственных средств осуществлялась одним из частных предприятий из складских помещений не приспособленных для их хранения.

По словам Постного, в результате такой незаконной деятельности государству был нанесен ущерб на 1 миллиард долларов США.

По данному факту правоохранителями открыто уголовное производство по ч.2 статьи 364 Уголовного кодекса Украины (злоупотребление властью или служебным положением).

 

Источник

война

Война и денежные средства всегда неразрывно связаны между собой – эта истина была известна с давних времен. Крылатая фраза “Для ведения войны нужны три вещи: деньги, деньги и опять деньги“, которую разные историки приписывают то ли маршалу Тривульцио, жившему в 15м веке, то ли графу Монтекукколи, жившему в 17м веке, а также Наполеону Бонапарту или королю Пруссии Фридриху II – вне зависимости от того, кем она была изначально произнесена – хорошо отражает реалии и сегодняшнего дня.

Хотя, глядя на то, как на востоке нашей страны сепаратисты “эффективно национализируют” предприятия, банковские хранилища и даже содержимое супермаркетов, вспоминается другое крылатое выражение, принадлежащее одному государственному деятелю Древнего Рима – “Война сама себя кормит…“.

Взаимосвязь войны и денег всегда волновала не только высших государственных руководителей, но и ученых, о чем было написано немало научных работ. Из последних, например, научная статья Бориса Соколова, опубликованная еще в 2010-м году.

В ней достаточно ёмко выделены все важные аспекты взаимосвязи войны и денег. Начиная с вопросов эффективности индивидуального поощрения за успехи в боевых операциях (которое придумали задолго до Коломойского и широко, хоть и негласно, практиковали даже в СССР во время войны с Германией), заканчивая ролью так называемых “оккупационных” денег, у которых, в отличие от классических денежных средств, отсутствует функция накопления.

Все теоретические рассуждения о взаимосвязи войны и денежных средств сводятся, так или иначе, к одному простому факту – в любой войне невозможно победить, не имея надежного “финансового тыла”, даже если война является вынужденной, оборонительной от внешней агрессии.

Конечно же, российская пропаганда может убеждать в том, что нашу армию, как и Майдан, засыпают пачками банкнот из американских вертолетов. Реальность же несколько иная – наша страна практически один на один противостоит агрессору, у которого имеется значительный перевес во всех ресурсах, в том числе и денежных. И только боязнь санкций со стороны мирового сообщества пока что не дают этой агрессии разгуляться на полную силу.

В такой ситуации самое время задуматься не только о физической, но и о финансовой обороноспособности нашей Страны. Потому что неотъемлемой частью государственного суверенитета, наряду с легитимной властью и боеспособной армией, является сильная национальная валюта.

К сожалению, текущая ситуация с гривней во многом имеет параллели с нашей армией – и та и другая системно разваливались руководством страны в последние годы. Тяжело даже сказать, где наша власть “преуспела” больше – в уничтожении собственной армии или собственной валюты…

Резкие смены курса в одну и другую сторону, политика искусственного популистского сдерживания курса с публичными заявлениями о том, что наша валюта (как и армия) “сильна как никогда”, за которыми следовали резкие обвалы – всё это, безусловно, подрывало доверие к гривне, и запускало нашу экономику по губительному для финансовой безопасности страны замкнутому кругу.

Из-за недостаточного доверия к гривне граждане выбирали в качестве средства сбережения доллар, “питая” его своим постоянным спросом.

Нацбанк, пытаясь сдерживать курс доллара, уменьшал денежную массу, создавая дефицит гривни, тем самым провоцируя рост ставок на депозиты. Удорожание ресурса для банков автоматически приводило к удорожанию кредитов.

В итоге, ставки кредитования сегодня больше похожи на планомерный геноцид заемщиков – большинство предприятий практически лишены возможности привлекать заемные средства и вынуждены думать скорее о выживании, чем о каком-либо развитии.

Экономика буксует, налоговые поступления уменьшаются, растет бюджетный дефицит – это еще сильнее уменьшает доверие граждан к государству – и они снова выбирают доллар.

Гривня, в итоге, превратилась в “окупационную” валюту, следуя научной терминологии – перестает восприниматься в качестве средства накопления.

Схема, конечно же, очень упрощенная, не учитывает множество дополнительных факторов, но в целом отражает существующий порядок вещей. И главное звено в этом порядке – ДОВЕРИЕ. Хотя, при еще недавнем нулевом (плюс/минус статистическая погрешность) уровне доверия ко всем институтам власти, сложно было ожидать от граждан иные предпочтения.

Сегодня у нашей Страны снова появилось “Окно Возможностей”. Набор вовремя сделанных правильных шагов со стороны власти может раз и навсегда поменять отношение граждан к национальной валюте, нивелировать её нынешний “оккупационный” статус.

Тем более, для этого есть благоприятствующие факторы.

Во-первых, последние результаты выборов свидетельствуют о высоком уровне доверия как минимум к одному институту власти – к президенту, который, в свою очередь, имеет прямое отношение к назначению главы НБУ и является гарантом безопасности страны, в том числе и финансовой.

Во-вторых, чувство патриотизма, которое, благодаря агрессии наших “восточных братьев”, взошло на небывалый уровень, должно помочь нам признаться самим себе, что нельзя быть истинным патриотом Украины, отказываясь при этом от национальной валюты. Потому что гривня – это не просто символ государства Украина, также как флаг или гимн – важнейшая часть его кровеносной системы.

Не нужно предпринимать никаких секретных и радикальных мер, общественность должна быть заблаговременно и в максимальном объеме проинформирована о всех планах по реформированию финансовой системы.

Первоочередные шаги, могут быть, например, такими.

1. Отмена Фондом гарантирования вкладов физических лиц гарантий по всем вкладам, которые осуществлены вкладчиками не в национальной валюте (вступит в силу, например, с сентября 2014 года).

2. В дальнейшем – полный запрет на принятие банками депозитных вкладов в иностранной валюте, начиная с заранее определенной даты в 2015 году. Для удобства международных и зарубежных расчетов, целесообразно оставить возможность открывать расчетные и карточные счета в иностранной валюте, с ограничением процентной ставки, начисляемой на остаток средств.

3. Для граждан, которые так или иначе предпочитают хранить свои сбережения в долларах или евро – предусмотреть возможность продажи им через банки депозитных валютных сертификатов НБУ, со ставкой, к примеру, на уровне LIBOR. Гарантия НБУ на такие сертификаты позволит им стать достаточно ликвидным инструментом и выступать, в том числе, в качестве залогов под кредитование. Кроме того, это позволит НБУ увеличить объемы валютных резервов.

4. Вся валютная выручка украинских предприятий должна в обязательном порядке продаваться на валютной бирже по рыночному курсу.

5. Полный запрет на кредитования в иностранной валюте, вне зависимости от наличия валютной выручки у компаний.

Как ни странно это может прозвучать для людей, но чем больше мы откажемся от доллара, тем стабильнее будет курс.

Вышеуказанный перечень мер является далеко не исчерпывающим, это скорее – приглашение к дискуссии на тему “Как нам сохранить и укрепить гривню?”.

Ясно только одно – укрепление гривни означает укрепление обороноспособности нашей страны. Если мы потеряем свою валюту – то точно потеряем свою независимость.

Олександр Морозов, для УП

З представником України при Євросоюзі, послом Костянтином Єлісєєвим, протягом 18 червня, ми зустрілися двічі. Спершу – для інтерв’ю в українській дипмісії, в Брюсселі. Згодом – в літаку між Брюсселем та Києвом.

Купивши квиток на той самий літак, яким до Києва летів комісар ЄС Штефан Фюле, український посол домовився з екіпажем щоби йому дозволили безкоштовно пересісти з місця у економ-класі в бізнес-клас до комісара. Отримати додаткових дві-три години для відвертого спілкування з таким посадовцем – неабиякий бонус.

Це був саме той Єлісєєв, до якого звикли експерти, що працюють у європейській тематиці. Який вміє знайти додаткові вигоди навіть у стандартних ситуаціях.

Але дещо все ж змінилося.

Рік тому, коли доводилося брати інтерв’ю у посла, розмова вийшла жорсткою, резонансною і майже не зазнала правок під час погодження. Цього разу під час вичитки з тексту щезло кілька гострих моментів. Очевидно, зараз, за нової влади, Костянтин Єлісєєв не настільки впевнений у своєму політичному мандаті.

Однак це не зменшує його ваги як найкращого фахівця з питань ЄС у дипломатичній службі України. 

– Поділіться відчуттям – чи будуть введені санкції третього рівня щодо Росії?

– Ми не можемо цього виключати. Але чи будуть вони введені вже на найближчому засіданні Європейської ради?..

Хочу зазначити: у ЄС є згода з приводу того, що введення третього етапу санкцій повинно підтверджуватися не Радою міністрів ЄС, а на найвищому рівні – на Європейській раді, тобто на саміті ЄС.

Станом на сьогодні в ЄС як і раніше тривають консультації про можливості введення третього етапу санкцій.

– А Україна взагалі лобіює санкції? Чесно кажучи, експертам не помітні системні зусилля.

– А якої активності ви від нас очікуєте?

– Щонайменше – регулярних публічних заяв українських дипломатів, заходів, присвячених цьому.

– Я не стану говорити про всю систему  МЗС чи про президента – це з мого боку було б не коректно. Але можу сказати щодо себе (Посол дістає з портфелю свіже число Financial times)

Ось, дивіться. Автор – Костянтин Єлісєєв. Чітко поставлені питання: доколє? Чому не запроваджується третій етап?

І статтями це не обмежується. Ми зустрічаємося з цільовими групами, зокрема, німецьких підприємців, з НУО. Ми досить багато робимо, але є проблема: у самому ЄС немає єдності з приводу санкцій.

Причин кілька . Одна з них – те, що російська сторона намагається розколоти ЄС і проводить з державами-членами активну роботу на двосторонньому рівні, використовуючи потужний дипломатичний, інформаційний і фінансовий ресурс. У наших умовах, коли українська дипслужба суттєво недофінансована – як, втім, і весь апарат державної влади – протистояти потужному тиску російської сторони не завжди просто.

Ми, звичайно, не панікуємо, не скаржимося. Ми вишукуємо резерви – адже зрозуміло, яка ситуація в країні. Але тим не менше, одного лише ентузіазму і самовіддачі не завжди вистачає для боротьби з таким сильним противником.

– Якою є ситуація з віртолітоносцями Містраль, які Франція виготовляє для Росії? Москва заявляє, що один з Містралей буде базуватися в окупованому Севастополі. Чи можна зупинити принаймні поставку цього корабля?

– Так, є. Ми активно працюємо у цьому напрямку. Але я не хочу розкривати деталі. Оприлюднення наших ідей і планів може призвести до того, що вони стануть приречені на провал.

– Чи не звучать від Брюсселя натяки на те, що Україні слід було б самій ввести секторальні санкції щодо Росії перед тим, як вимагати цього від ЄС?

– Таких розмов і закликів немає. У Європі розуміють, в якій ситуації зараз опинилася Україна.

– Чи є у ЄС такі важелі, окрім санкцій, які змогли би “розвернути” ситуацію на Донбасі?

– Я вважаю, що є. Вони здатні якщо не врегулювати ситуацію, то щонайменше – зупинити агресивні дії нашого сусіда. Але є ключова проблема – відсутність єдиної позиції ЄС щодо України та майбутніх взаємин Україна-ЄС.

Доки в ЄС немає єдності з цього питання – до тих пір ефективність дій щодо стримування агресора буде не надто висока.

Наразі спільної позиції немає ані щодо європейського майбутнього України, ані з приводу застосування санкцій. Спроби пошуку такої єдності, на жаль розбивають окремі країни-члени ЄС.

– В чому полягає причина? Це вплив бізнесу?

– Багато факторів. Не варто забувати про вплив Росії, яка працює на інформаційному, на пропагандистському фронті, а не лише на дипломатичному.

Більшість корпунктів європейських ЗМІ знаходяться в Москві, а не в Києві. Європейські посадовці черпають інформацію про Україну з повідомлень російських інформаційних агентств. Це теж дуже важливо.

Звісно, впливають і енергетика, і бізнес-інтереси, і персональні зв’язки деяких європейських лідерів з російськими.

– Час від часу піднімається тема про тристоронні переговори з Росією по Угоді про асоціацію. Чи є сенс у переговорах в такому форматі?

– Питання непросте. По-перше, я вважаю, що жодних тристоронніх консультацій не можна проводити до підписання угоди. Це – базова позиція.

По-друге, якщо і буде ухвалене політичне рішення про такі консультацій, то вони мають вестися виключно щодо імплементації угоди, а не про перегляд її положень.

І по-третє, ми не повинні створювати небезпечний прецедент. Адже це – двостороння угода. Наприклад, зараз йдуть переговори щодо трансатлантичної угоди про вільну торгівлю – між США і ЄС. Це дуже потужна угода, вона сильніша, ніж наша, і звичайно вона торкатиметься інтересів дуже багатьох країн. І коли вона буде укладена, будь-яка “країна Ікс” зможе поставити питання про аналогічні консультації (з ЄС та США). І таких консультацій буде безліч!

Тому коли ми вступаємо в будь-який процес, ми маємо подумати і про його наслідки, і про його результативність.

Якщо йдеться лише про роз’яснення суті угоди, то для цього достатньо двостороннього формату ЄС-Росія, який вже започаткований. Наскільки мені відомо, на цих переговорах ЄС дуже чітко пояснив, що УА не шкодить економіці Росії – навпаки, вона створює тло для її розвитку.

Але у мене є серйозне занепокоєння, що йдеться не про питання торгівлі. Є побоювання, що ці консультації можуть бути свідомо політизовані російською стороною і використані для того, щоб дискредитувати текст Угоди.

– До речі, що ми будемо підписувати 27 червня? Адже фізично угоду вже підписано, ще з березня там стоїть підпис Арсенія Яценюка і європейських лідерів.

– Справді, 21 березня було підписано два документи.  Підписано саму Угоду про асоціацію іЗаключний акт, в якому визначені обсяги УА, на які поширюється підписання (ст. 1, розділи 1,2,7)

Наступного тижня, 27 червня, ми також підпишемо два документи. Буде ще один Заключний акт, в якому ми перерахуємо всі розділи УА. А крім того, мі ще раз підпишемо сам текст Угоди.

– Але ж в Угоді вже заповнений “підписний лист”! В неї що, підшиють додаткову сторінку?

– Так, буде додатковий лист. Це дійсно нестандартна ситуація і нестандартна схема, вона змусила поламати голову не одній групі юристів – і в системі ЄС, і в країнах-членах.

– Що відбувається нині з угодою про спільний авіаційний простір? Кажуть, її знову відклали.

– Як ви знаєте, ця угода була парафована у Вільнюсі. На жаль, її не було підписано 5 червня, у планову дату. І очевидно, що 27 червня вона також не буде підписана.

Але тут немає вини української сторони. Проблемою є позиція Британії та Іспанії щодо статусі Гібралтару. Нажаль, Україна стала заручником суперечки двох країн-членів ЄС щодо статусу цієї території.

– Але ж це не перша угода ЄС про “відкрите небо”! Чому б не взяти формулювання з інших документів?

– Абсолютно згоден, ми теж ставимо це питання, але без успіху. Більше того, ми вже запропонували кілька компромісних формулювань, але…

– Можливо, це просто привід, щоби не підписувати “відкрите небо” з Україною?

– Я думаю, тут теорії заколоту ні до чого. Питання дійсно в територіальному спорі цих країн. ЄС намагається домовитися з ними про компроміс, працює також грецьке головування Євросоюзу. Рано чи пізно формулу буде знайдено.

– Від початку планувалося, що “відкрите небо” буде працювати починаючи з літньої навігації 2015 року. То що, тепер дати можуть пересунути?

– В угоді дійсно є можливість адаптувати терміни початку дії певних директив до реальних дат підписання. Можливо, потрібно буде в робочому порядку переузгодити деякі терміни.

Водночас необхідно розуміти – початок імплементації угоди сам по собі не означає одномоментного  відкриття доступу на ринки. Там є перехідні періоди

– Як проходить безвізовий діалог? Як ви вважаєте, коли буде скасовано візовий режим для українців

Я розраховую, що на засіданні Ради ЄС 23 червня буде ухвалене остаточне рішення про завершення виконання першої фази плану Плану дій з візової лібералізації. Хоча ми вже зараз, не чекаючи “відмашки”, працюємо над виконанням другої фази.

Що стосується можливих строків, то я принципово не хочу апелювати до планових термінів, тому що в такому разі ми народжуємо у людей помилкові очікування Тому я говорю без дат, але із впевненістю – коли ми все ж таки виконаємо технічні критерії – тоді нам буде наданий безвізовий режим.

– Чому ви так впевнені у автоматизмі? Адже є нова проблема, пов’язана з безпековою ситуацією на Сході. Не факт, що країни-члени погодяться пускати українців без віз, якщо збережеться нестабільність на Донбасі.

– Я б не сказав, що цей фактор буде визначальним, хоча він, звісно, буде братися до уваги. Є приклад Молдови. Там також є проблеми з безпековою ситуацією. Тим не менше, у них вже є безвізовий режим.

– Угода про асоціацію передбачає, що окремі параметри ЗВТ може бути переглянуто вже після підписання. Коли буде запущено такий механізм коригування?

– Він може початися, щойно буде запущено тимчасове застосування Угоди і будуть утворені двосторонні органи – Рада асоціації, Комітет асоціації

Але я хочу зазначити: по 75% товарних позицій навіть ті квоти, які надані нам в рамках Угоди, ми на сьогодні заповнюємо лише на 10%. Тому я завжди кажу: давайте спочатку заповнимо те, що нам дали.

Часто угода демонізована без жодних на те підстав. Конкретний приклад: до мене звертаються наші асоціації і жаліються, чому такі малі квоти на експорт свинини. Кажуть, що тепер для них закривається ринок Митного союзу і квоти на Захід треба збільшувати. Але шановні, експорт свинини до країн митного союзу за 2013 рік склав біля 4,5 тисячі тон., а згідно з положеннями УА нам виділяється 20 тис тон безмитної квоти.

= Окей, зі свининою це, можливо, коректно. Але проблемними є інші позиції. Цього року Євросоюз, цілком імовірно, закриє свій ринок від надлишкового імпорту пшениці, оскільки там планують зібрати рекордний врожай. І ми лишимося з квотою в 1 мільйон тон, хоча зазвичай експортуємо значно більше.

– Якщо буде бажання переглянути цю квоту, це можна зробити без проблем. Щодо термінів перегляду – звісно, в ЄС є довгі процедури, але за великого бажання сторін процедуру можна завершити протягом кількох місяців.

– Що потрібно зробити Україні, щоби імплементація Угоди була ефективною?

– Найперше – нарешті треба створити національну систему координації державної політики у сфері європейської інтеграції.

Має бути дійсно чітка система, а не її імітація. Має бути враховано успішний досвід сусідів з ЄС.

Ми надали в Київ свої ідеї щодо того, якою має бути ця система. Не буду розкривати деталі, але судячи з нашої переписки з центром, я очікую, що необхідні рішення будуть ухвалені вже ближчим часом. Більше того, саме це (створення координаційного механізму) стане темою обговорення під час візиту в Україну Штефана Фюле (відбувся 18-19 червня).

Окрім створення координаційного органу, нам потрібна детальна і конкретна національна програма імплементації УА, де буде прописано терміни імплементації кожної директиви; необхідні технічні та фінансові ресурси; орган, відповідальний за її імплементацію; а також того, хто контролюватиме виконання директиви.

– Не можу не спитати про минуле. Чи вважаєте ви, що зробили все належне і все залежне від вас в грудні, січні та лютому, в часи Євромайдану?

– Звичайно! Угоду врятовано, ніхто не поклав її під сукно.

– Але ж з боку Європи таких ідей і не було – ЄС завжди декларував прихильність до Угоди.

– Так, ці ідеї в той час були не з боку Європи, а з іншої сторони.

– Коли ви особисто зрозуміли, що Янукович відмовиться підписувати угоду про асоціацію?

– Після візиту Фюле в Україну 19 листопада. Комісар вночі зателефонував мені і переказав суть його тригодинної розмови з президентом України. І тоді у нас відбувся перший обмін думками з приводу того, що зробити, щоби використати час до 29 листопада і все-таки досягти підписання. Але не вдалося…

Тепер, постфактум, я розумію, що були домовленості (Януковича) з російським лідером. Не дарма говорили про їх зустрічі в Сочі і в інших містах Росії.

Однак на той час дипломатична служба України виконала головне завдання – вона створила умови, за яких Європейський Союз був готовий підписати Угоду. Адже, як ви знаєте, до остатнього моменту ЄС відмовлявся її підписувати через всім відомі причини, в том числі – через проблему вибіркового правосуддя.

У підсумку ми досягли того, що ЄС погодився. Однак українська сторона – відмовилася.

– Існує думка, що посол України при ЄС мав моральне зобов’язання піти у відставку після того, що відбулося в Вільнюсі 28-29 листопада і в Києві – вночі 30 листопада.

– Це тема для окремого інтерв’ю.

 

Сергій Сидоренко, ЄвроПравда

Джерело

ЛНР

У Луганську жителі міста просять терористів залишити місто.

Про це повідомив на брифінгу в п’ятницю речник РНБО Володимир Чеповий.

“У Луганську розповсюджуються листівки, в яких жителі міста просять терористів і диверсантів залишити місто. Зокрема, мешканці вимагають прибрати барикади з центральних вулиць міста, не ховатися за спинами мирних жителів та вийти з міста”, – розповів Чеповий.

Речник РНБО розповів, що влада у Червоному Лимані відновлює життєдіяльність звільненої від терористів території.

“Відновлено рух електропоїзда сполученням Червоний Лиман-Святогірськ-Харків. Вирішуються фінансові питання: отримано 3,5 мільйони гривень для виплати пенсій”, – заявив Чеповий.

За його інформацією, у місті підготовлено тисячу місць для проживання громадян, що виїжджають із зони проведення АТО.

Натомість, за інформацією РНБО, у Донецьку, Луганську та Слов’янську продовжують функціонувати  центри з вербування найманців для участі у бойових діях на боці бойовиків.

Українська правда

фото – джерело

Європейський союз у понеділок планує ухвалити рішення про невизнання товарів та послуг з Криму, якщо вони не будуть мати українського сертифікату.

Про це у п’ятницю повідомив високопосадовий чиновник ЄС, передає “УНІАН“.

“Це дуже очевидний крок, іншими словами, в ЄС з кримських товарів чи послуг будуть визнані тільки ті, які мають сертифікат української влади. У іншому випадку ми не будемо сприймати їх на території ЄС”, – сказав він.

Чиновник підкреслив, ще це рішення є “свого роду доктриною невизнання Криму”.

“Ми заявили, що не будемо визнавати анексію Криму. І перші заходи, які ми повинні ухвалити, це буде рішення щодо віз, паспортів, яке ми зараз обговорюємо. У наступні тижні буде більше рішень щодо Криму”, – наголосив він.

Як повідомлялося, у середині травня ЄС за наслідками кризи в Україні посилив санкції та додав 13 осіб та дві кримські компанії до “чорного списку”.

Джерело

фото – джерело

ukraine

Говорити про повністю перекритий кордон з Росією на сьогодні передчасно. Про це повідомив речник Інформаційного центру РНБО Володимир Чеповий.

«Якби весь кордон контролювали наші війська, ми б цю новину дали найпершою, і це був би дійсно етап перемоги і переходу до чіткого плану, який оголосив президент. Поки такого немає», – сказав Чеповий.

За його словами, Російська Федерація продовжує нарощувати військову присутність поблизу кордону.

«У районі російських міст Гуково, Новошахтинськ, селища Васецького, господарства «Новоровенецьке« зафіксовано велику кількість особового складу та бронетехніки на кордоні з Україною», – зазначив Чеповий.

Голова Верховної Ради Олександр Турчинов сьогодні з посиланням на дані Міноборони заявив, що операція  із перекриття україно-російського кордону фактично завершена.

 

Джерело

крым

Сегодня, 20 июня, властям Крыма необходимо выплатить 133 млн грн по облигациям, размещенным в 2011 г. под 14,5 % годовых. Но для этого еще предстоит отыскать инвесторов, у которых на руках находятся бумаги.

После того как самопровозглашенные власти полуострова в марте отключились от системы платежей Государственной казначейской службы Украины, связь с держателями облигаций была утрачена. Позже Национальный банк отказался передать крымским чиновникам реестр держателей облигаций. Следовательно, технической возможности осуществить выплату у руководства региона нет.

Замкнутый круг

Смогут ли власти полуострова, аннексированного Российской Федерацией, вовремя осуществить выплаты, до последнего времени оставалось под вопросом. Тем более что в марте они уже просрочили купонный расчет с инвесторами по процентам, не выплатив держателям 4,8 млн грн.

Министр финансов Крыма Владимир Левандовский заверял, что в июне все будет выплачено в срок. Спустя месяц после просроченной выплаты по процентам в крымском минфине начали формировать реестр на основании заявлений владельцев ценных бумаг, заявил глава бюджетной комиссии крымского парламента Виталий Нахлупин.

«У нас нет реестра, нет конечных держателей наших облигаций, — утверждает чиновник. — Мы были вынуждены пойти на то, чтобы не погашать проценты, потому что мы платили проценты андеррайтеру, но на сегодняшний день это невыполнимо. Сегодня этот реестр составляется по прямым обращениям держателей облигаций. Мы платим держателям, которых идентифицируем». Впрочем, в ИК Dragon Capital, которая была андеррайтером выпуска, говорят об обратном.

По словам специалиста отдела продаж долговых ценных бумаг ИК Dragon Capital Сергея Фурсы, они готовятся к тому, что по этому выпуску облигаций будет объявлен дефолт. «Мы, как держатели бумаг и как андеррайтер выпуска, такой информации от них не слышали [о формировании реестра на основании заявлений]. Они [власти Крыма] по сути самоустранились в этом вопросе», — сказал вчера Фурса, уточнив, что, вероятнее всего, добиваться возврата средств инвесторам придется в судебном порядке. В Министерстве финансов Украины не стали комментировать сложившуюся ситуацию, оставив запрос «Капитала» без ответа. Ранее директор департамента долговой и международной финансовой политики Галина Пахачук говорила изданию, что так как речь идет о муниципальных заимствованиях АР Крым, Минфин Украины в этом случае не выступает гарантом погашения. Эта миссия лежит на Совете министров Крыма. По мнению Пахачук, наиболее приемлемым вариантом для инвестировавших в крымские бумаги действительно будет обращение в суд.

Как отметил директор «Украинского кредитно-рейтингового агентства» Станислав Дубко, в Украине получение решение суда о том, что должник должен выполнить свои обязательства, не составит труда для инвесторов. Другое дело, что вероятность выполнения решений украинских судов крымскими властями является крайне незначительной.

Перевод стрелок

Опасность дефолта для крымского выпуска бумаг еще в апреле зафиксировало международное рейтинговое агентство Standard & Poor’s (S&P), понизив долгосрочный кредитный рейтинг эмитента АР Крым до дефолтного уровня D. Такому решению предшествовала невыплата купонного платежа на 4,8 млн грн. Причем тогда заявления крымских чиновников существенно разнились, не давая возможности составить общее представление о причинах невыплаты. В частности, представитель российского минфина Светлана Никитина рассказывала, что Крым пропустил купонный платеж «из за выверки задолженности». Но председатель самопровозглашенного Государственного совета Крыма Владимир Константинов через несколько дней после ее заявления сказал, что выплата по облигациям переходит на уровень межправительственных договоренностей.

То, что деньги на выплату по облигациям в казне автономии есть или по крайней мере были, следует из бюджета Крыма, утвержденного в начале года. На погашение облигаций было предусмотрено 133 млн грн. В откорректированном бюджете аннексированного Крыма, согласно постановлению от 4 апреля, финансирование по долговым операциям также предусмотрено в размере 505,4 млн руб. (около 149 млн грн при нынешнем курсе НБУ 10 руб. / 3,39 грн). Но не указано, на какие именно цели будут направлены эти деньги. Впрочем, других долгов у полуострова не было.

Ростислав Шаправский

 

Источник

ЕС

ЕС отменил пошлины на 95% украинской промышленной продукции и 84% сельскохозяйственной продукции. Об этом во время Часа вопросов к правительству сказал министр экономического развития и торговли Павел Шеремета.

“Отменены пошлины на 95% промышленной продукции, а на 5% пошлины существенно снижены”, – сказал П.Шеремета.

Министр добавил, что ЕС также отменил пошлины на 84% сельскохозяйственной продукции, а еще 15% пошлин существенно снижены.

Он также добавил, что после подписания экономической части Соглашения об ассоциации, действие преференциального режима для украинской продукции со стороны ЕС не прекратится. Однако, как отметил П.Шеремета, Украина должна будет осуществить “адекватные шаги”.

 

Источник

telekritika.ua

telekritika.ua

 

ГО «Спільнобачення» звернулося до громадськості з офіційною заявою, в якій повідомляє про реорганізацію структури і відкритість до нових ініціатив, а також про те, що не відповідає за контент ресурсу spilno.tvвід 24 квітня.