Спільнобачення | Archive for березня 2015

березня 2015

До Міжнародного дня Театру Київська Оперета приготувала глядачам приємний сюрприз. Два дні поспіль 27 і 28 березня на сцені та у фойє Театру лунав іскрометний джаз: нарешті, відбулась довго очікувана прем`єра мюзиклу «Sugar, або в джазі тільки дівчата».

M1160025

Художній керівник Театру і режисер – постановник вистави народний артист України Богдан Струтинський вважає, що звернення до постановки мюзиклу для Театру Оперети є природнім. Адже оперета і мюзикл  – жанри, в яких дуже багато спільного. Поява в репертуарі Театру ще одного яскравого мюзиклу – це  новий крок до глядача, який втомившись від своїх власних турбот, виснажений психологічно й емоційно у зв`язку з економічною кризою й тривалим конфліктом на Сході, воліє відпочити душею хоча б протягом двох годин.

Театр взяв на себе дуже складне завдання: поставити мюзикл, який не тільки з успіхом іде на Бродвеї та на інших музичних сценах світового масштабу, але ще й має прекрасну класичну кіно екранізацію – з неперевершеними Мерілін Монро в ролі Душечки і Джеком Леммоном в ролі Дафни. Треба наголосити, що постановники й виконавці з цим завданням впоралися з честю. Врешті, як завжди, коли за справу береться колектив Театру Оперети.

Події вистави відбуваються в США під час «сухого» закону і Великої депресії – глибокої економічної кризи, що спіткала країну на початку 30-х років 20-го сторіччя. Тотальне безробіття, повальні банкрутства підприємств і приватних осіб, безглузда заборона на державному рівні продажу й вживання алкогольних напоїв народили нові явища в суспільному життя США: бутлегерство (незаконне виробництво та торгівля алкоголем) і гангстерство. Все як сьогодні в Україні: бідні становляться ще біднішими, багаті або нічого не втрачають, або становляться ще багатшими за рахунок бідних, погіршення криміногенної ситуації у великих містах, тощо. У одних немає на що пообідати, інші – залишають в клубах за одну ніч цілі статки. У країні  – зброї більше ніж людей, які можуть її тримати в руках. Ціна людського життя – майже нуль. На тлі цього Апокаліпсису головні герої мюзиклу «Sugar, або в джазі тільки дівчата» не втрачають ані мрії щодо кращого життя, ані надії, що їх мрії, нарешті, збудуться. Вони не просто намагаються вижити – цього їм замало. Вони намагаються жити повним життям: робити улюблену справу, заробляти цим на життя, мріють про велике кохання. Змушене переодягання молодих безробітних музикантів, що стали свідками ганстерських «розборок», у жінок – заради спасіння життя – вони розглядають як короткий не дуже приємний епізод, котрий дозволить їм незабаром рухатися далі.

M1160030

Звичайно, що головний «персонаж» у виставі, як і в більшості мюзиклів – це Кохання. Кохання чисте і справжнє (лінія Джо – Душечка) або безглузде й кумедне (лінія Осгвуд –  Джеррі-Дафна). Та як завжди у мюзиклах, Кохання перемагає. Головна героїня – Душечка – знаходить в собі сили відмовитися від великих ілюзій заради великого справжнього кохання.

Постановочна частина вистави – бездоганна: сценографія, костюми, декорації, акторська гра, чудові вокальні та пластичні дані виконавців. На мій погляд, постановка перевершує музику Джула Стайна. Адже в самому мюзиклі є тільки кілька яскравих музичних номерів. При цьому постановники (режисер-постановник Богдан Струтинський, балетмейстер Вадим Прокопенко, хормейстер і диригент Ігор Ярошенко, художник Андрій Романченко, художники по костюмах Ірина Давиденко, Андрій Романченко)  взяли від музичного матеріалу максимально можливе. Отже, мюзиклу пощастило, що Київська Оперета виявила бажання втілити його в життя. Завдяки постановникам і виконавцям мюзикл «Sugar, або в джазі тільки дівчата» засяяв новими гранями.

M1160033          M1160037

Зрозуміло, що грати чоловікам жінок завжди складно. Але, як стверджує виконавець ролі Дафни Арсен Курбанов, також дуже цікаво. Чоловікам під час репетицій доводилося вчитися ходити на підборах, в жіночому вбранні, передавати характерні жінкам рухи, весь час змінювати голос з чоловічого на жіночий і навпаки. При цьому все це мало на сцені  у виставі виглядати не завжди кумедним, іноді – навіть трагічним, а найчастіше – просто природнім. Перевтілення було здійснено на самому високому рівні. Станіславський сказав би: Вірю!

Хочеться відмітити у складі виконавців, що грали 28 березня, справжні акторські здобутки: чудову гру Арсена Курбанова в ролі Джеррі-Дафни, народного артиста України, корифею Театру Миколи Бутковського в ролі мільйонера Осгуда Філдінга, а також дебют Андрія Григоренка в ролі Джо (Джозефіни).

M1160045          M1160049

Київська Оперета отримала права на постановку мюзиклу «Sugar, або в джазі тільки дівчата» строком на три роки. До речі, щоб отримати в репертуарі нову яскраву виставу, Театр виклав чималу суму за авторські права їх власникам, та буде сплачувати досить високі відсотки роялті. Проте свято, яке дарує Музика й Кохання глядачам, коштує набагато більше.

M1160055

НЕ ЧІПАТИ 1Андрій Бабій:

Від самого дня перемоги Майдану українська громада накидає своїм обранцям ліквідувати існуючий олігархічний устрій. Власне, це і було однією з причин Революції Гідності. Не вдовольнити таку вимогу виборців для влади рівнозначно самогубству. Навіть у мирні часи помаранчевих це призвело до сумних наслідків, а під час війни поготів, альтернатива відсутня.

 

Олігархічна модель суспільства характеризується суцільною корупцією, яка сягає найвищих ешелонів влади та забезпечує безперервне збагачення найпотужніших гравців за рахунок усіх інших. Отримання корупційних переваг має на меті власне посилення та ослаблення конкурентів і породжує своєрідну «гонку озброєнь», в якій зупинитися – означає бути знищеним. Страшним прикладом олігархії була Московія часів Березовського та Ходорковського, фінал ми знаємо.

Українську олігархічну державу уособлюють відомі персони: Коломойський, Ахметов, Фірташ і Пінчук. Кожен з них має своєрідний аусвайс належності до найвищої касти у вигляді потужних медійних активів. Якщо Україні вдасться змусити їх вести бізнесові та політичні справи легально, конкурентно, без тотальної корупції, менші гравці змушені будуть прийняти ці правила. Без великих корупційних грошових потоків швидко вимруть «сірі кардинали» – різноманітні льовочкіни, клюєви, ківалови.

Хто ж має вплив на наших олігархів, достатній для того, аби диктувати їм свою волю? З одного боку це – держава Україна в особі органів влади та громади. З другого – міжнародна цивілізована спільнота. З третього – Москва.

Головним гравцем у цій партії є наша держава, оскільки уся діяльність та саме існування олігархів починається і закінчується тут. Вони повністю залежні від побудованих ними ж корупційних схем в Україні. А ні в технології, а ні в нові виробничі об’єкти (за винятком хіба що міської нерухомості) серйозні інвестиції не здійснювалися. «Доїдають» застарілий совковий спадок, «пиляють» бюджет через лобіювання мільярдних дотацій та ухиляння від сплати податків. Велетенська система «вільних економічних зон», «обналічки», нелегального обороту ПДВ. Централізована корупція силових структур, митних, дозвільних, фіскальних органів, місцевих адміністрацій. Зрада державних інтересів парламентаріями та міністрами. Значна доля коштів «інвестується» в українську ж таки корупцію, без якої бізнес цих ділків є збитковим. Якщо на якомусь шматку території не стане Української держави, їхні капітали там знеціняться і залишками розпоряджатимуться переможці. Уроки Криму та Донбасу вивчено.

Надії врятувати статки на Заході немає. Суцільний фінансовий моніторинг. Показове затримання Фірташа. Навіть особиста виховна бесіда із послом США. Усі попередження зроблено. Цивілізований світ примушує олігархів працювати з українською владою та згідно українських законів.

Варіант «вот прієдєт путін путін нам поможєт» сьогодні спокушає лише купку бідних ідіотів у Костянтинівці. Вартість чорного капіталу самого Путіна, за оцінками інтернет-економістів, зменшилася у рази. У Великій Британії розпочато повну офіційну інвентаризацію московських капіталів, оголошено про початок блокування коштів. Санкції міцнішають. Україна припинила купляти російську електроенергію та газ. Крим та війна спалюють кремлівські золотовалютні резерви. Москва рахує місяці до дефолту.

Таким чином, українські олігархи змушені мати справу безпосередньо з Українською Державою.

 

Тепер спробуймо розібратися, що і яким чином має робити Україна зі своїми вгодованими синами. Наші президенти завжди трималася компромісної лінії у стосунках з олігархами, або й самі очолювали олігархат.

Кравчук протягом своєї короткої каденції не встиг зіткнутися з цим явищем, йому довелося боротися лише проти зовнішньої московської експансії.

Кучма розпочав з побудови «системи противаг» і закінчив тим, що сам став найбільшим олігархом. Він виявив себе жорстким правителем, придушивши традиційний український криміналітет, але доволі поблажливо спирався на корумповані фінансово-політичні групи, фактично ставши батьком української олігархії.

Ющенко керував в умовах прямої загрози війни з Москвою, шантажу знищення економіки з боку донецької мафії та потерпаючи від БЮТівських ударів у спину – то ж був змушений йти на суттєві компроміси з олігархами.

Янукович прийшов до влади з чіткою метою стати спочатку олігархом, а потім диктатором. Це, разом з іншими чинниками, робило його вразливим до московського впливу.

Теперішня українська влада мусить враховувати ріст ваги громадянського суспільства та антиолігархічні настроїв виборців. У критичній фінансовій та політичній ситуації придушення корупції є також ключовою вимогою фінансових донорів та політичних союзників. Президент, уряд та парламентська коаліція не мають іншого вибору, як терміново ліквідувати олігархічний устрій. При цьому, попри бажання багатьох українців, карального знищення бізнесових структур немає а ні у послідовності дій влади, а ні у деклараціях країн Заходу.

 

Попри інформаційні хвилі «всьопропало нас слівают оліґархі всєх пєрєіґралі», українська олігархія переживає суттєве погіршення ситуації. Втрата активів, руйнування логістики внаслідок окупації та фінансова криза вдарили по них усіх, даючи можливість владі ефективніше здійснювати тиск.

Пінчук, на якого свого часу була оформлена «здобич» тестя, останніми роками розігрує роль стабільного, респектабельного патріарха українського бізнесу. Фундамент його безпеки – позитивний імідж у світі та потужні медіактиви, здатні впливати на громадську думку. Він не провадить енергійного розвитку своїх підприємств, а головне – не долучається активно до поділу влади. По суті, він є найближчим до тих стандартів «цивілізованого мільярдера», виконання яких нова Україна накидає своїм олігархам. Скоріш за все, його чіпатимуть останнім з «великої української четвірки».

Фірташ став першою жертвою показового переслідування міжнародними правоохоронними органами, сьогодні він є живим застереженням олігархам від спокус у стилі Березовського. У разі спроби дестабілізувати українську владу, справа моментально може набрати обертів. Українська влада вже позбавила Фірташа контролю над видобувними титановими підприємствами, які постачають сировину на його ж таки виробництво. Його газорозподільні та хімічні підприємства винні ДК «Газ України» 9,3 млрд. грн. Надра-банк у лютому визнаний неплатоспроможним та наразі є під тимчасовою адміністрацією, призначеною НБУ. НАК «Нафтогаз України» ініціює банкрутство черкаського «Азоту» через борг у 181 млн.грн., також суди розглядають претензії до северодонецького «Азоту», «Рівнеазоту» та горлівського «Стиролу». Загальна сума претензій НАК до чотирьох підприємств – більш як 2 млрд.грн. Турчинов погрожує позбавити ліцензії телеканал «Інтер». Держава таким чином має повноцінні засоби контролю над амбіційним мільярдером.

Ахметов на Сході крутиться вужем, рятуючи активи, без будь-яких гарантій на майбутнє. Директор ДТЕК Тимченко у відчаї дає інтерв’ю Економічній Правді, де розповідає, як його компанія тримає на собі економіку окупаційних псевдореспублік та просить уряд України відновити фінансування цієї «благодійності». Кличко вимагає від “Київенерго” обладнати 5 тисяч столичних будинків лічильниками теплоенергії і покласти на компанію оплату великих втрат енергії. Україна від’єднала електромережі окупованих територій від енергопостачання, НКРЕ розпорядилася не сплачувати компанії “Східенерго” (Зуївська, Луганська и Курахівська електростанції) за вироблену електроенергію. Ріка різноманітних субсидій з держбюджету до кишені Ахметова висохла. Важливим джерелом прибутків була система вугільних дотацій, контроль над якою він втратив, на черзі така сама історія зі схемами відшкодування ПДВ. Міністр паливенерго Демчишин оголосив про борг ДТЕК перед ДК «Вугілля України» сумою 700 млн. грн. Наразі Ахметов безуспішно намагається «зафіксувати збитки» на окупованих територіях, але кінця їм не видно, він змушений шукати собі нову базову територію і зупинив своє око на Запоріжжі, де відсутні потужні місцеві клани, натомість чимало активів СКМ – у ході цієї інвазії ми спостерігаємо кампанію з нейтралізації міського голови Сіна та підозрілу загибель голови обладміністрації Пеклушенка. Агентство Fitch Ratings знизило довгострокові рейтинги ДТЕК” до рівня “С” через ризик дефолту, що загрожує компанії у зв’язку зі слабким рівнем її ліквідності. У такій ситуації час грає на користь України, виснажуючи головну фігуру донецького суперклану. Що пізніше розпочнемо генеральний наступ на нього, то ефективніший буде результат.

Коломойський після перемоги демократії є незаперечним лідером серед очільників фінансово-політичних олігархічних груп. Фінансова частина його активів в цілому легальна і відома широкому загалу. Політична ж складова, згідно діючих досі корупційних «законів джунглів», не є прозорою. Група «Приват» втратила активи та ринки внаслідок окупації, але це не вплинуло суттєво на її становище. Коломойський у складний для Батьківщини час дав приклад ефективної організації оборони й тилу – відповідно і влада мірою сил надала підтримку олігарху. Зокрема, “Приватбанк” 2014 року отримав близько 20 млрд.грн. рефінансування, в рази більше за будь-який інший недержавний банк.

 

Після початку московської агресії українська влада простягла руку партнерства місцевим магнатам, запропонувавши очолити обласні держадміністрації та виконати таким чином громадянський обов’язок – укласти своєрідний новий «універсал національної єдності».

Ахметов, який завжди був близьким до промосковських сил, відмовився працювати та битися на українському боці, веде співпрацю з терористами – від підтримки фінансово-промислового потенціалу окупованих територій та постачання ресурсів через лінію фронту, до надання йому бандою послуг охорони майна. Політична лінія Ахметова не змінилася: створення у ВР блоку підконтрольних депутатів, корупційні по суті тіньові угоди з іншими групами задля лобіювання власних інтересів.

Коломойський зробив вибір, вірний з точки зору і етики, і здорового глузду – прийнявши посаду, що дозволила йому максимально ефективно реалізувати можливості захисту Батьківщини від збройної агресії та диверсій. Але, ступивши цей перший крок у правильному напрямку, він відкинув необхідність рухатися далі. У бізнесі та політиці він не бажає «жити по-новому». Демонстративне ігнорування вимог Конституції та закону щодо громадянства. Корупційний контроль над об’єктами державної власності та демонстративна несплата дивідендів. Розбудова монопольних схем у паливній галузі, де група останнім часом контролювала усе виробництво, транспортування, а також від 20 до 40% роздрібного продажу бензину. Корупційна монополізація ринку авіаперевезень. Перетворення Дніпропетровської області на власну вотчину. Легалізація власної «армії» на чолі із головним рейдером України Корбаном. Терористичні дії з викраденням, знущанням та погрозами вбивства голови Держкомзему Рудика за його спробу змінити старе корумповане керівництво облзему, у якіх особисто брали участь і Корбан, і Філатов – коли вже було оголошено про нібито перебування Рудика у зоні АТО, лише розголос перешкодив довести справу до кінця. Неодноразові епізоди викрадень, убивств, у яких звинувачують групу Коломойського, найгучнішим з яких є зухвале вбивство офіцера СБУ у Волновасі. Нарешті, гучний рейдерський напад на офіс державної компанії у центрі столиці за участі автоматників та бронетехніки. Корупційне непрозоре лобіювання власних інтересів у ВР. Створення іміджевого публічного політика з маловідомого приватівського функціонера Філатова, його маніпуляції із фракційним членством та спроби зібрати навколо нього власну депутатську групу на зразок ахметовської. Дотримуючись традиції корумпованого українського парламентаризму, Коломойський формує своє лобі максимально непрозоро, попри значну кількість підконтрольних голосів у ВР (яку засвідчили голосування по укрнафтівському закону), вони ховаються по різних фракціях, офіційно він не підтримує жодну партію чи блок. Філатов досі не бажає говорити на тему приватівського лобі, ховаючись за загальними фразами про позафракційну вірність «пользє дєла». Поява нізвідки напередодні виборів «нічийного» високовартісного політпроекту «Самопоміч», який (разом із дрібнішими проектами) відібрав голоси у ненависних дніпропетровському клану українських націоналістів ВО «Свобода».

 

Як вже було сказано на початку статті, терпіти олігархію українська влада не може собі дозволити – будь-який варіант розвитку подій при цьому буде смертельним для України:

  1. повернення старої української моделі олігархії закриє Україні двері до співробітництва із цивілізованим світом, далі дефолт і московська окупація або маріонетковий режим;
  2. у разі війни між недобитими олігархами, невдоволення народу, ворожа пропаганда та розхитування українського інфопростору викличе «майдан-3», далі дефолт і московська окупація або маріонетковий режим;
  3. перемога одного з олігархів призведе до сценарію захоплення влади за сценарієм Березовського, далі див. п.1.

 

Слід зважати, що у будь-якому випадку державі бракує сил, аби вступити у конфлікт одночасно проти усіх корупційних кланів, до якого, окрім найвпливовіших, будуть мобілізовані й дрібніші магнати, що сукупно мають колосальний ресурс. Цим зумовлено небажання приймати законодавчу базу разового «розкуркулення» та послаблення усіх, обов’язкову до негайного та невідворотного застосування. Натомість обрано тактику «розділяй та володарюй». Я не дарма написав докладний аналіз ситуації кожного. Проводити придушення претендентів на олігархічну владу слід за чергою, починаючи з найсильнішого та найактивнішого. Таким, без сумніву, є Коломойський.

Україна протягом останнього року ставилася максимально толерантно до губернатора-мільярдера, тактовно не акцентуючи уваги на непристойних епізодах. Якщо навколо ший Фірташа та Ахметова зашморг потроху, іноді непомітно, затягується, то Коломойського лише умовляли розпочати жити по-новому, зрідка у телефонному режимі втручаючись до зовсім кричущих подій (як от викрадення голови Держкомзему). Закон, який мав на меті повернути до пустого бюджету дивіденди «Укрнафти», мляво просували кілька місяців. Врешті влада змушена таки була вжити заходів. Це сталося після убивства офіцера СБУ за спробу перешкодити постачанню окупантів, після зухвалого зізнання у причетності до цього народних депутатів. Після збройного рейду на Київ. Після виступу Корбана із чи то вимогою, чи то погрозою «навесті парядак в Кієвє».

Чи робила влада раніше спроби без зайвого газетного шуму навернути хазяїв Дніпропетровщини до цінностей цивілізованого світу? Так. Судячи з усього, не лише умовляли, але й попередили про наслідки та назвали дедлайн. Про це свідчить те, що Коломойський заздалегідь підготувався до своєї відставки. Офіси своїх управлінських компаній, архіви та ІТ підрозділи він перевіз до Львова. По-перше, далі від москалів. По-друге, у Дніпропетровську напевно чимало люду поминає незлим тихим словом лихих корбанових опрічніков, то ж краще бути десь подалі, коли почнуться розслідування. По-третє, у Львові – Садовий із «Самопоміччю».

Чому влада довго приймала таке важливе рішення? По-перше, як я вже казав, а ні Україна, а ні Захід не хочуть нищити бізнес олігархів, маючи на меті лише примусити їх жити «по-новому», цивілізовано. По-друге, повага до цінного союзника, адже війна таки триває. По-третє, недостатній ресурс міцності економіки та силових структур, дієздатні частини яких наразі зайняті війною. Звернімо увагу, що Президент поставив задачу роззброїти рейдерів у Києві не тристатисячному МВС, а СБУ. Міністр внутрішніх справ Аваков, який дбайливо береже януковичевих мєнтов-злочинців, який зберіг усі корупційні схеми та чорні грошові потоки у МВС, відреагував на появу озброєної автоматами банди на бронетехніці у центрі столиці аж на четвертий день заявою (дослівно) «о ужесточении режима контроля к законным владельцам ОХОТНЕЧЕГО огнестрельного оружия» та нагадуванням охоронним фірмам про існуючі законодавчі норми, мовляв «Даю всем охранным компаниям 24 часа – освободится от двойных-тройных трактовок – привести свою деятельность в безукоризненную канву». Радник Авакова Геращенко на ефірі у Шустера старанно уникав відповіді на запитання про власника бронетехніки без державних номерів, про приналежність автоматників та про те, як це все дісталося центру столиці – замість того він мовою окупанта говорив загальні слова про значний внесок «справжніх патріотів». Іншою була реакція голови СБУ Наливайченка: «Всі особи, які знаходяться в Укрнафті, повинні бути негайно роззброєні і позбавлені ліцензій на зброюЯкщо у цього комерційного підприємства були дозволи, вони повинні бути скасовані, відкликані… Ми підтверджуємо, що діяльність так званої структури Січ, яка до цього називалася в тому числі Крок – це ті підприємства, які створені в Дніпропетровську. Ми підтверджуємо, що жодних законних підстав для діяльності такої структури в Україні точно немає». Помітили різницю? Не всі силовики однаково мотивовані. По-четверте, у березні, після зміцнення економіки кредитним траншем, та більш-менш стабільного припинення великих боїв, час для початку операцій на внутрішньому фронті є найсприятливішим за останній рік.

 

Один лихий казав:

«Критикуєш – пропонуй. Пропонуєш – роби. Зробив – відповідай.»

Гадаю, навряд хто-небудь міг би зробити це краще.

uz_coa

Андрій Бабій:

     В Узбекистані до річниці 70-річчя закінчення ІІ Світової війни демонтовано черговий радянський монумент на честь “вєлікой отєчєствєнной”. Для республіки це далеко не перший випадок, Ташкент системно викорчовує спадщину московської окупації.

Реабілітовані та популяризуються борці за незалежність – басмачи. Першим музеєм, створеним у незалежному Узбекистані, є Музей Пам’яті Жертв Репресій.

Узбекистан вийшов з військового блоку “ОДКБ”, та з економічного “ЕврАзЭс”. Республіка наразі не має енергетичної залежності від Москви.

Джерело інформації: ВЗГЛЯД

концерт-3  Спитаєте, як вона туди потрапила? Дуже просто! Разом  з улюбленцями Музи – музикантами. Ці хлопці не стогнуть, що їх поки що не запрошують грати до Опери, адже у них все ще попереду. Вони із задоволенням роблять те. що вміють сьогодні, тут: грають сучасну якісну музику. При цьому грають її на дуже високому професійному рівні, адже всі вони – студенти національної Музичної Академії ім. Чайковського – найкращого музичного вишу України. Вони не стоять на одному місці, щоб заохочувати різну публіку –  ідуть від переходу до переходу.  Вони грають так, що неможливо не зупинитися…. З блиском, із задоволенням, з натхненням!  У футлярі – гроші й квіти. Вони їх заробили! Вважайте, що це – виснажливі репетиції. А потім вони будуть грати в Карнегі-холл, та їх будуть слухати поважні люди в смокінгах, фраках і у вечірніх сукнях.  Ось таке класне майбутнє в України! Зустрічайте група: Fat Cokd! Це вони своєю рукою так написали. Тому вибачайте, якщо що не так… До зустрічі в переході!

концерт-1 концерт-2

портниковГреция сегодня — куда большая проблема Берлина, чем Украина.

Премьер-министр Греции Алексис Ципрас прибыл в Берлин для переговоров с федеральным канцлером Ангелой Меркель. Это действительно судьбоносные переговоры для популистского греческого правительства — либо Ципрасу удастся доказать, что он готов к реформам, либо Европейский Союз откажет ему в новых кредитах и греческому премьеру придется искать счастья в объятиях российского президента Владимира Путина. Греция сегодня — куда большая проблема Берлина, чем Украина — потому что ее экономические проблемы ставят под вопрос устойчивость всей еврозоны. И, тем не менее, проблемы Греции — это и наши проблемы. Потому что экономики наших двух стран — вернее, отношение к экономике — очень похожи.

Судите сами. Только накануне приезда Ципраса в Берлин греческий парламент принимает закон об ужесточении наказаний налоговым уклонистам. То, что предприятия и граждане не платят налоги — одна из самых больших проблем страны, потери исчисляются десятками миллиардов долларов. Греческое правительство выражает надежду, что многие граждане страны воспользуются правом “налоговой амнистии” — возможностью заплатить налоги до конца марта без штрафов. Но я как-то в это не очень верю. Потому что в Греции обмануть государство — это доблесть. Не случайно богатые греки стараются вывозить средства из страны. При этом рост налогов для богачей не сравним с ростом налогов для малообеспеченных слоев населения. Плюс бюрократия — попробуйте-ка открыть в Греции бизнес и вы вспомните об Украине! Плюс раздутый государственный сектор и социальные льготы. Плюс невосприятие обществом режима жесткой экономии — именно поэтому греки и отдали власть популистам из бессмысленной партии СИРИЗа. Но при этом попробуйте вечером найти свободное место в ресторанах и барах Афин и Салоник. Труднее вам будет только в центре Киева!

Ничего не напоминает, нет? Греки и украинцы — смелые народы, умевшие восставать против оккупантов и бороться с тиранами. Но безответственность нередко сводила на нет их мужество. “Греки – это такой народ, — сказал радиостанции “Немецкая волна” живущий в Афинах экономист Йенс Бастиан, — который нарушение правил возвел в новое правило”.

Если бы господину Бастиану посчастливилось бы жить в Киеве, он мог повторить свою оценку, ничего в ней не меняя.

Виталий Портников

Источник

фото

лондонградАндрій Бабій:

     Важлива новина, яку майже не коментують. У Великій Британії розпочато повну офіційну інвентаризацію московських капіталів, точніше було б сказати “проведено”. Також офіційно оголошено про початок блокування підозрілих коштів без попереджень та суду, при цьому розблокувати їх можна буде лише судовим рішенням.
Станом на 2013 р., 40% закордонних інвестицій Москви знаходиться у британській юрисдикції. Лише в околицях Лондона живе, за різними оцінками, від 160 до 300 тисяч приїжджих з Московії, з них понад 100 тисяч володіють величезними капіталами.
Нема сумніву, що повний обсяг інформації про розміщення та походження капіталів Королівство має завжди, такий моніторинг ведуть усі цивілізовані країни. Але цього разу розпочато послідовний комплекс ЛЕГАЛЬНИХ процедур. “опісь, прОтокол, атпєчаткі пальцов” (с). У якості попередження деякі банки Британії розпочали вимагати від москалів докладні звіти про їхнє закордонне майно та його походження ще до Мінську-2, наприкінці січня. Після чергової невдалої спроби привести до тями Путіна на других мінських перемовинах, практично усі британські банки надіслали російським клієнтам письмові вимоги задекларувати кошти та їхнє походження. Маємо як мінімум один свіжий лютневий прецедент арешту московських грошей, настільки безнадійний для власника, що адвокати категорично радять навіть не витрачатися на судовий процес, попри ретельно зібрані документи.
11.03.15р. британський міністр закордонних справ Хемонд зробив заяву про намір Королівства використати інформацію про активи москалів задля тиску на кремлівський режим.
Міжнародну фінансову санацію розпочато, синхронно стартувала й кампанія відновлення легального контролю над олігархічними активами в Україні.
God Save the Queen!

Джерело інформації: REGNUM 

Коллаж: “ИА REGNUM”

 

порошенкоВосемь командиров бригад назначены на высокие должности в Министерстве обороны и Генеральном штабе Вооруженных Сил Украины. Об этом сообщил сегодня президент Украины Петр Порошенко на встрече с командирами военных частей ВСУ среднего военного звена управления, передает корреспондент ЛІГАБізнесІнформ.

“Наилучшие должны получать наивысшие должности. Уже восемь командиров бригад назначены на эти высокие должности”, – сказал Порошенко.

Герой Украины полковник Михаил Забродский назначен командующим высокомобильными десантными войсками.

Командир 25-й отдельной воздушно-десантной бригады полковник Юрий Содоль назначен первым заместителем командующего высокомобильными десантными войсками.

Командир 24-й отдельной механизированной бригады полковник Александр Павлюк назначен начальником штаба, первым заместителем командующего войск оперативного командования Запад.

Командир 80-й отдельной аэромобильной бригады полковник Виктор Копачинский назначен замначальника управления боевой подготовки командования высокомобильных десантных войск.

Командир отдельной механизированной бригады полковник Александр Нестеренко назначен первым заместителем командира 8-го армейского корпуса.

Командиры 40-й и 299-й бригады тактической авиации полковники Иван Петренко и Владимир Помогайло назначены заместителями начальника авиации воздушных командований.

Командир 831-й бригады тактической авиации полковник Олег Гесь назначен заместителем командира по авиации воздушного командования.

нефтьМировые цены на нефть снижаются на низких показателях промышленной активности Китая и заявлениях Саудовской Аравии, свидетельствуют данные торгов.

По состоянию на 6.12 по Киеву стоимость майского фьючерса на североморскую смесь нефти марки Brent снижалась на 0,66% — до 55,55 доллара за баррель. Цена майских фьючерсов на нефть марки WTI уменьшалась на 1,16% — до 46,9 доллара за баррель.

В понедельник банк HSBC опубликовал индекс деловой активности в промышленности Китая за март. Предварительный показатель составил 49,2 пункта против 50,7 пункта за февраль. Аналитики, опрошенные агентством Reuters, предполагали, что за отчетный период показатель составит 50,6 пункта.

Кроме того, давление на нефтяной рынок продолжают оказывать слова министра нефтяной промышленности Саудовской Аравии Али аль-Наими о том, что страна будет добывать по 10 млн баррелей в день.

“Мы ожидаем, что цены вновь будут находиться под давлением из-за перенасыщения рынка на 2 млн баррелей в сутки во втором квартале 2015 года”, — цитирует агентство заявление консалтинговой группы

по материалам: delo.ua

фото

American Flag Behind U.S. Capitol BuildingКонгрессмены большинством голосов приняли резолюцию с призывом к президенту Обаме направить Киеву летальное вооружение оборонного характера

Палата представителей Конгресса США подавляющим большинством приняла в понедельник, 23 марта, резолюцию, призывающую президента Штатов Барака Обаму немедленно предоставить Украине летальное вооружение. Как передает Укринформ, принятый документ, зарегистрированный под номером H.Res.162, называется “Призыв к президенту по обеспечению Украины военной поддержкой, чтобы защитить ее суверенитет и территориальную целостность”.

Резолюцию поддержали 348 конгрессменов, против выступили 48 законодателей.

В тексте подтверждается поддержка со стороны обеих партий Конгресса США идеи предоставления Украине летального оружия оборонного характера.

“Палата представителей настоятельно призывает президента в полной мере и немедленно реализовать полномочия, предусмотренные Конгрессом о предоставлении Украине систем летального оборонительного оружия с целью повышения способности народа Украины защитить свою суверенную территорию от не спровоцированной и продолжающейся агрессии со стороны Российской Федерация”, – говорится в принятой резолюции.

Напомним, 4 марта в Госдепе США заявляли, что Обама еще не принял решения относительно предоставления Украине летального вооружения.

В начале марта внештатный советник президента Украины, президент Грузии в 2004-2013 годах Михаил Саакашвили сообщал, что решение о предоставлении США оборонительного вооружения Украине якобы готово на 99%.

 

Источник – liga.net

источник –  фото

 

киргВ Киргизии предложили лишить русский язык официального статуса, сообщает Вечерний Бишкек. Об этом, ссылаясь на инициативу ряда ученых, заявил председатель Национальной комиссии по государственному языку Эгемберди Эрматов.

По словам Эрматова, которого цитирует Tengrinews, министерства и госучреждения сознательно не переводят документацию на киргизский, ссылаясь на конституционную норму об официальном статусе русского языка. “Пока мы не исключим норму об официальном языке из конституции Кыргызстана, все будет продолжаться в таком же русле”, – заявил председатель комиссии.

Против отмены статуса уже выступила глава парламентского комитета по правам человека, конституционному законодательству и госустройству Наталья Никитенко. Она напомнила, что в Киргизии действует мораторий по изменению Конституции до 2020 года.

Между тем, внесение поправок в основной закон Киргизии все же возможно – для этого необходимо организовать соответствующий референдум, собрав в его поддержку 300 тысяч подписей.

Как известно, русский язык занимает третье место в республике по официальному числу носителей и является одним из официальных языков (помимо киргизского). По данным последней переписи населения за 2009 год, на русском языке разговаривали 48 процентов населения.

 

по материалам liga.net