Спільнобачення | Archive for липня 2016

липня 2016

Колеги не дадуть мені збрехати, коли  скажу так: інколи матеріал написати треба, а інколи – хочеться. Про Київську Оперету хочеться писати завжди, і завжди щось хороше, бо цей Театр цього вартий.  На наш погляд, сьогодні це чи не єдиний з національних академічних театрів, який намагається кожного дня іти в ногу з часом і бути, як кажуть в науці маркетинг, клієнто зорієнтованим. Адже мистецтво заради мистецтва – це добре, проте не дуже ефективно, оскільки залишає поза рамками його просвітницьку складову. І тільки налаштовуючись на постійну співпрацю з глядачем, Театр, нарешті, повертається обличчям до, більш-менш, широких верств населення.  Мистецтво ніколи не належало народові.  Воно завжди було витвором меншості для меншості у будь-які часи і в будь-якій країні світу. Поступове збільшення відсотку меншості, що є постійним споживачем культурного продукту – одне з великий завдань сучасного мистецтва. І в жодному разі не завдяки спрощенню та перетворенню витвору мистецтва на масовий культурний  продукт, а навпаки – завдяки демонстрації різноманітного та якісного не масового продукту. А для цього треба Театру вийти за рамки сталих уявлень про назви, жанри, загальні методи та конкретні інструменти, про те що можна чи не можна робити. Саме так вже більше десятиліття діє Київський Національний Академічний театр Оперети.  І це він демонструє від прем`єри до прем`єри.

Не став винятком з цього правила й Гала-концерт на честь закриття 81-го театрального сезону. Все було на висоті: від червоної доріжки, якою глядачі потрапляли до фойє Театру, до кожного номеру концерту.

Гала-концерт став вінцем 81-го сезону – сезону, який був для Київської оперети, можливо, найпліднішим за кількістю та складністю представлених прем`єр та реалізованих проектів.

Справжньою прем`єрою року стала постановка всесвітньо відомого мюзиклу «Звуки Музики» Р.Роджерса.

Театр сміливо вийшов за рамки музичного жанру, здійснивши постановку драматичної вистави «Любовний монолог…» (за мотивами п’єси Габріеля Гарсіа Маркеса «Любовна одповідь чоловікові, який сидить у кріслі»).

У цьому сезоні було запроваджено новий музичний проект «Музика з кінофільмів», який, як вже відомо, буде мати своє продовження. 27 березня до Міжнародного дня Театру кияни та гості столиці мали можливість відвідати чудовий концерт: «Музика з кінофільмів.Дубль1». У наступному сезоні 25 березня 2017 року відбудеться Дубль 2 концерту.

22 квітня в рамках «Французької весни» було представлено спільний українсько-французький концерт-проект «Віват, Оффенбах!». Диригентом концерту виступив Філіпп Уї, який є музичним директором філармонії Два Світи, симфонічного оркестру в Атлантичній Луарі, а також є визнаним в усьому світі великим знавцем творчості Оффенбаха. Співпраця з Філіпом Уї допомогла оркестрові Київської Оперети піднятися на новий музичний рівень: оркестр став звучати більш прозоро, вокалістів тепер краще чути – оркестр перестав перекривати їх. Це в жодному разі не камінець до «городу» диригентів Театру. Просто, як відомо, немає пророків у своїй Батьківщині. Інколи один погляд зовні фахівця, що не вариться у власному соку, може допомогти зробити якісний прорив.  До речі, на наш погляд, Театрові варто було б здійснити ще один подібний експеримент: запросити до спільного проекту хореографа з дуже «балетної» країни, наприклад, тієї ж Франції. Вадим Прокопенко, головний балетмейстер Театру, є справжнім майстром своєї справи. Відомий факт, що ще в 2000 році Вадим Прокопенко створив перший чоловічий модерн-балет, з яким успішно гастролював Україною, Францією, США та іншими країнами світу. Тільки через шість років  у 2006 році у Києві було створено «Київ модерн-балет» під керівництвом Раду Поклитару. Отже, Вадим Прокопенко схильний саме до сучасних балетних постановок, і він їх реалізує з великою любов`ю та майстерністю. Проте, інколи, здається, що балет Театру поки що не зовсім відповідає рівню та глибині задуму балетмейстера-постановника. Винятком є хиба що Максим Булгаков та  Юлія Ільченко. Балет Театру бездоганно виконує канкан, а також номери, які фундуються на класичній пластиці. Проте сучасний балет – це також крок до міксу жанрів, в якому елементи танцювальні тісно пов`язано з драматичними та невід`ємні від них. До таких довгих роздумів нас спонукав перегляд номеру «Симфонія №3, третя частина» на музику Й.Брамса», який було показано на гала-концерті. Прекрасно поставлений номер на чудову музику, як кажуть, не зачепив, тому довелося розмірковувати, чому саме таке трапилось. Проте ми віримо й сподіваємося, що у балетної трупи Київської Оперети ще буде багато сучасних хореографічних прем`єр, в яких вони себе покажуть на найвищому драматичному рівні. Прем`єра 26 лютого сучасного балету «Моцарт Underground…» була першим і дуже великим кроком на цьому шляху.

На початку червня Київська Оперета вже вчетверте провела музичний фестиваль «О- Fest» (опера, оперета, мюзикл). В цьому році в рамках проведення фестивалю, крім вже традиційних локацій (парк в м. Буча та Київський Національний Академічний театр Оперети) було додано нові локації (біля Арки Дружби народів) і заходи (конференція на тему: “Український музичний театр. Моделі та реальність” (моделюємо майбутнє).

Ще одним творчим та організаційним здобутком сезону 2015-2016 для Театру стало започаткування Першого Міжнародного фестивалю країн Карпатського регіону «Карпатський простір», який пройшов 6-8 травня в Івано-Фанківську.

Отже, здається, організаторам гала-концерту навіть не треба було довго думати, яким чином наповнити його різноманітними номерами. Концерт можна було б за часом і подвоїти, й потроїти…

На брифінгу перед гала-концертом Художньому керівникові Театру Богдану Струтинському кілька разів довелося відповісти на питання журналістів щодо творчих планів на наступний сезон. Тому дамо можливість читачам дізнатися про них в інших виданнях. Ми ж знаємо точно: що в наступному сезоні в Київській Опереті на нас знов чекають багато чудової музики, різноманітні грандіозні й цікаві постановки, чудові голоси вокалістів світового рівня та приголомшливий невмирущий канкан.

Київська Оперета завдяки старанням колективу Театру давно вже стала не просто кроком до свята, як написано в її слогані, а самим справжнім святом. Якщо ви хочете на кілька годин забути про домашні клопоти, суспільні негаразди, літню спеку або лютий мороз, беріть квиток до Київської Оперети – на пожалкуєте.