Спільнобачення | Archive for Абромавічус

Абромавічус

ukraine_gov_foreigners_2015_01_14Андерс Аслунд опублікував звіт про свій візит до України 19-22 січня. Зважаймо на те, що цей документ є закликом до західних донорів, тому тут дещо прикрашено справжнє становище з реформами, однак, не набагато. Також, документ є зверненням-натяком і для чинних очільників держави.

Становище України відчайдушне, але не безнадійне. Російська артилерія прасує стратегічний населений пункт Дебальцеве на Сході України, а про-російські війська займають значну територію. Не виключено, що спонсоровані Росією спроби терактів уже стали звичним явищем також і для міст поза зоною АТО, як-от у Одесі та Харкові, тоді як в столиці – Києві, – життя тече напрочудо нормальним плином. Принаймні, так воно виглядало під час візиту групих старших економістів та колишніх міністрів урядів різних країн до української столиці упродовж 19-22 січня.

Під час нашого перебування явно проступали усі ознаки депресії. Виробництво упало, мабуть, на 7.5% за останній рік, також очікується продовження падіння на рівні 4-5% цього року. Обмінний валютний курс гривні опустився попереднього року на більше, ніж удвічі, внаслідок чого ціни підскочили, щонайменше, на 25%. Більшість банків збанкрутувало, чимало крамниць стоять закритими.

Але є я ознаки просвітлення. Як це підсумував у нашій групі колишній прем’єр-міністр Литві Андрюс Кубілюс, «Справжній кінець комунізму настає тоді, коли люди скидають пам’ятники Леніну». У Литві, усі пам’ятники Леніну знесли 1991 року. В Україні це трапилося лише минулого року. Минулого жовтня, низка молодих демократичних активістів, нарешті, обралося до українського парламенту, у грудні вони потрапили до уряду. В результаті, український народ згуртувався через російську агресію та скруту. Навряд чи громадянське суспільство є настільки активним у будь-якій іншій країні, наскільки воно є в Україні. Нові волонтерські організації виростають, мов гриби після дощу, роблячи усе, що не встигає робити держава; саме про них гуде уся вільна українська блогосфера.

Наша група була у Києві на запрошення мінекономіки Айвараса Абромавічуса, одного з молодих лідерів реформ. У новому уряді переважають орієнтовані на західні цінності інвестиційні банкіри, що розміняли другу половину своєї тридцятки (за віком). Багато хто з них є ідеалістами, що відмовилися від своїх високооплачуваних робочих місць, щоб послужити країні. Усі, окрім двох, з двадцяти міністрів, володіють англійською, тоді як в уряді президента Віктора Януковича нею володіло лише два міністри. Усі наші зустрічі відбулися у запланований час, більш-менш, і для жодної з них ми не потребували перекладача.

Ми почувалися так, ніби перебуваємо у Східній Європі після падіння Берлінського Муру в 1989 році. Молодість, професіоналізм та ідеалізм взяли верх широким фронтом, як в уряді, так і в парламенті. Більшість депутатів доти ніколи не сиділи у Раді. Україна пройшла крізь ґрунтовне омолодження й модернізацію. Вона вже навряд чи повернеться на старі совєтські шляхи.

Одним з підтверджень відкритості України до Заходу є той факт, що троє міністрів є іноземцями. Два найсильніших контингенти іноземних консультантів з питань реформ походять з Литви та Грузії, десь по пів-десятка колишніх високопосадовців з кожної країни. Ці дві країни провели упродовж недавніх років успішні реформи. Зараз, в Україні, литовці зосереджуються на економічних реформах, тоді як грузини взяли на себе реформу охорони здоров’я та правоохоронних органів.

Як це зазвичай трапляється в часи хаосу, дехто з новопризначених високопосадовців знаходить можливості для впровадження реформ, тоді як інші намагаються пояснити, чому зміни не є можливими. Підготовка реформ іде широким фронтом, можливо навіть занадто широким, і зараз ще рано передбачати, що з цього вдасться, а що – ні.

Запущено реалізацію трьох великих реформ у сфері економіки, і вони виглядають багатообіцяюче. Найважливішою з них є уніфікація усіх цін на енергоносії на ринковому рівні, що має зліквідувати причину корупції у найвищих ешелонах влади, а також потребу у величезних державних дотаціях на енергоносії. Об’єдання цін на газ є життєво необхідним для забезпечення енергетичної безпеки України від Росії, а також для заохочення енергозберігання та вітчизняного видобутку енергоносіїв та виробництва енергії. Об’єднання цін на енергоносії може заощадити українському урядові до 8% ВВП.

Іншою реформою, що вже триває, є ліквідація десятків контролюючих органів, дозволів, ліцензій та сертифікацій, єдиний сенс існування котрих був у тому, що давати можливість паразитуючим чиновникам визискувати підприємців. Третьою основною реформою є очищення залишків державних підприємств від корупції. Міністерство економіки відібрало 62 найбільших державних корпорації для запровадження міжнародних стандартів обліку та аудиту, професійного менеджменту та рад з незалежними директорами.

Найбільшою проблемою, що лишається невирішеною, є податкова консолідація. Новопризначений уряд проштовхнув через Раду Закон про держбюджет перед самим Новим Роком, однак, окрім реформи в сфері енергетики, там не передбачається скорочення надто роздутих українських держвидатків. Початковий проект бюджету, запропонований урядом, було спотворено шкідливими популістськими поправками, такими як урізання зарплат усім держслужбовцям до найнижчого рівня. Цей бюджет належить переглянути, визнає прем’єр-міністр Арсеній Яценюк, якщо ми хочемо, щоб його схвалив Міжнародний Валютний Фонд. Інакше, та серйозна міжнародна допомога, що її потребує Україна, висітиме під питанням.

Якщо ціни на енергоносії буде об’єднано, відповідно, енергетичні субсидії – зліквідовано, то Україна виконає більшу частину податкового скорочення. Однак, Україні також потрібно підчистити держзакупівлі, що може заощадити додатково, щонайменш, іще 2% ВВП. Також, інші 4% ВВП припадає на спецпенсії старим привілейованим верствам, і їх також повинно бути урізано.

Уряд повинен зосередитися на скороченні витрат у ті програми, котрим притаманна корупція або які її живлять. Зараз іде підготовка над реструктуризацією зовнішніх боргів, але це навряд чи зможе дати більше, ніж 9 млрд доларів у сумі. Україна все одно потребуватиме додаткового фінансування від МВФ, США та ЄС на рівні 27 млрд доларів цього року. Поки що ж, вдалося отримати гарантії надання тільки 18 млрд. Усім спонсорам доведеться скинутися ще.

Соціальне напруження наростає. Стандарти життя падають на очах, але чимало українців більше стурбовані корупцією, та усі без виключення стурбовані російською воєнною агресією. Незалежна й демократична Україна та її економічні реформи потребують усілякої можливої підтримки.

Андерс Аслунд є старшим науковим співробітником Інституту Міжнародної Економіки Петерсона, був економічним радником українського уряду в 1990-х роках.