Спільнобачення | Archive for Євроінтеграція

Євроінтеграція

Уряд прийняв рішення про ліквідацію Державної реєстраційної та Державної виконавчої служб, а також про передачу їхніх функцій Мін’юсту. Про це повідомив сайт міністерства.

Таке рішення несе великий позитив: звільнити усіх та потім прийняти на посади лише професійно придатних – це єдиний дієвий шлях.

Разом з тим, переважна більшість українців вже традиційно не йме віри заявам про благії наміри щодо покращення адміністрування. Деморалізуючий приклад маємо у вигляді “нової” ДФСУ.

ДРС та ДВС і без того координувалися Мінюстом, навіть сторінки мали на його ж таки сайті. Додає скептицизму також непохитна твердиня вирощеного Януковичем суддівства, від якого суттєво залежить дієвість зазначених інституцій. Безліч разів фіктивні “реформи” відбувалися в Україні, у тому числі за прем’єрства Яценюка – з ефектом круговороту відомої субстанції в ополонці. То ж судити маємо лише за об’єктивним результатом. Особливо це стосується виконавчої служби, яка до літа цього року мусить той результат продемонструвати гучними майновими справами. Якщо їх не буде, матимемо чергову імітацію, що додасть люті українській громадськості й розчарування – світовій спільноті. А до того – плекаймо надію на краще та пильнуймо.

minj

Ця композиція, що височіє у головному атріуму Європарламенту, символізує хитку рівновагу та надзвичайну складність зв'язків - аналогічно до тих, на яких і тримається Євроспільнота

Ця композиція, що височіє у головному атріуму Європарламенту, символізує хитку рівновагу та надзвичайну складність зв’язків – аналогічно до тих, на яких і тримається Євроспільнота

Взагалі варто зазначити, що існує дві будівлі ЄвроПарламенту – старіша розташована у Стразбурзі, нова – у Брюселі, де нам і провів ґрунтовну екскурсію Мішель Пламлі – антрополог та етномузикант за покликанням, котрого примхлива доля закинула в журналістику, звідки він і потрапив до Європарламенту, де основним його заняттям є допомагати журналістам з країн, що приєднуються до ЄС чи все активніше залучаються до програм партнерства (Східного чи Південного), осягнути що, де і як у Європарламенті та навколо нього. Іншими словами, покликанням Мішеля та таких як він «журналістських гідів» (у прямому та переносному сенсі) – допомагати долати неминуче кричущу безграмотність журналістів новоприбулих країн ЄС, як і розбиратися у доволі непростому політичному устрої Спільноти.

З усіх інститутів ЄС, Європарламент найбільше витрачає на переклад – близько третини свого річного бюджету, – оскільки кожен депутат має право виступати рідною мовою. Всього підтримується 24 офіційні мови; коли стається виступ ірландського депутата, що виступає гаельською (ірландською) мовою, то переклад на, скажімо, угорську, здійснюється через подвійний переклад – є 6 т.зі. «осьових» або основних мов, на котрі обов’язково перекладаються з будь-якої мови – перекладачі на неосновні мови, як правило, перекладають з затримкою, після основних.

Цілком природньо, в українських журналістів, котрим показали пусту (на той момент) сесійну залу, одразу ж виникли питання щодо її відвідуваності (особливо, знаючи «дисциплінованість» у цьому вітчизняних парламентаріїв). Нам сказали, що, як і в будь-якому іншому парламенті у світі, далеко не всі ходять на всі засідання: якщо мова йде про пленарні засідання, обговорення певного законопроекту, дебатів присутні, як правило, від 30 до 50 депутатів – залежно від теми, настільки той чи інший депутат зацікавлений чи є експертом у тому питанні, що обговорюється.Під час же голосування приходить майже 700 із 751 депутатів.

Окрім лож для РЄС, ЄК та перекладацьких кабін, для спеціальних гостей, запрошених на засідання/дебати, також резервуються крісла в кількох перших рядах (особливо, якщо гості мають виступ). Усі засідання доступні як у записі, так і в прямій трансляції – дуже-дуже рідко приймається рішення про проведення закритого засідання.

 

Як уже згадувалося, наразі загальна кількість місць у європарламенті – 751 депутат; до «Великого розширення» 2004р.  ця цифра була 626, обраний у червні того року парламент складався вже з 732 місць, а після приєднання Румунії та Болгарії вона зросла до нинішньої. Це значить, що з прийомом кожної нової країни-члена, частка депутатів від «старших» країн-членів зменшується. Наразі, кількість євро-депутатів, котру може бути обрано від тієї чи іншої країни, визначається пропорційно  (т.зв. «дегресивна пропорційність») до загальної чисельності її населення. Мінімальна кількість депутатів – 6 від країни (наразі,  саме така кількість депутатів від Мальти, Люксембургу, Кіпру та Естонії – найменших країн Євросоюзу), однак, у розрахунку на одного виборця, вплив цих «міні-членів» удесятеро більший, ніж для найкрупніших членів ЄС – Німеччини, Франції, Італії та Великобританії.

Європарламент – найвідкритіша для журналістів та громадськості установа Євросоюзу: це слідує, знову ж-таки, з демократичного характеру парламенту (наш гід по політкоректно використав саме такий термін – вочевидь, маючи на увазі слово «популістський»). Окрім усіляких прямих трансляцій, запису усіх засідань, прес-конференцій, тощо, тут є чимало зручностей для журналістів: майданчики/кабінки/приміщення для інтерв’ю, можуть надати оператора (якщо у Вас немає свого) – до речі, те ж стосується і Ради ЄС, і Єврокомісії.

Композиція Європарламенту на нашестя євроскептиків

У кожної з країн існує власна виборча система – поділ на округи, процедури формування та роботи виборчої інфраструктури – комісії, спостерігачів, тощо. Єдине, що об’єднує вибори до Європарламенту у кожній з 28 країн-членів – це вимога провести вибори того ж дня (або якомога ближче до того ж дня), на коли їх призначено.

Коли країна лише приєднується до ЄС, до найближчих виборів її у Європарламенті представлятимуть делеговані туди члени діючого національного парламенту (чи його аналогу).

У Європарламенті, як і в будь-якому іншому, є політичні групи або фракції. Після виборів, що відбулися нещодавно, сталося доволі суттєве переформатування парламентських фракцій і та їх композиція, що існує наразі, є доволі свіжою. Однак, не дивлячись на значну кількість євроскептиків, котрі завдяки вдалій, популістичній риториці та накопиченню внутрішніх проблем ЄС, таки змогли пролізти до Європарламенту (парадокс, але це так – до парламенту об’єднаної Європи потрапило чимало ворогів такого об’єднання), у ньому (ЄП) все ще залишаються провідними 3 основних групи (фракції).

Першою з цих трьох основних фракції є Європейська народна партія (EPP – European People’s Party). Наступною є соціал-демократична фракція. Також, є третя група – ліберали, однак, починаючи з цього липня, їх посунуто на четверте місце, а місце третьої за значенням фракції посіла ECR (European Conservatives and Reformists) – Європейські консерватори-реформісти; туди входять, головним чином, британські консерватори (кабінет і фракція чинного британського прем’єра Девіда Кемерона), поляки з партії Качинського, і декотрі інші.

Фракцію лібералістів очолює колишній бельгійський прем’єр Гі Фергофштадт – доволі амбітний прихильник федералізації Бельгії; соціал-демократів очолює італійський політик Джанні Пітелла,  ЄНП – представник ХДС/ХСС Манфред Вебер. Варто згадати й про фракцію «зелених», до якої приєднався «вільний європейський альянс», котрий об’єднав під своїм крилом партії меншості, представників інтересів бездержавних національностей, тощо. Лідером «зелених» традиційно була Ребека Гармс, однак, після 20 років надзвичайно активної діяльності, вона пішла з політики, і зараз фракцію очолює Даніель Кон-Бендіт (як правило, у цієї фракції кілька очільників одночасно).

У результаті останніх виборів, також суттєво виросла «ліва» фракція. Під «лівими» маються на увазі як класичні комуністи (а вони досі є – у Португалії, Греції – аж дві партії, на Кіпрі також зростає їхній уплив), так і більш помірковані «ліваки», котрих достоту не лише на Півдні Європи чи у Франції, а й традиційно чимало на Півночі – у скандинавських країнах. Чимало євроскептиків перебуває у лівій частині політичного спектру (окрім ультра-правих та націоналістів).

Як уже зазначалося, цей парламент містить найбільше за усю попередню історію євроскептиків, однак, поки що вони не здатні чинити суттєвий вплив (окрім лівих), оскільки, виступаючи проти об’єднаної Європи, апріорі не здатні утворювати фракції. Адже однією з умов утворення фракції/групи у Європарламенті є наявність у фракції представників, щонайменше, семи (7) різних країн-членів (інша умова – чисельність фракції від 25 депутатів). У фракції/групи (так само, як і у нашій Верховній Ради) є низка переваг перед депутатами-одноосібниками – їм виділяється певний бюджет, а також гарантується місце на усіх засіданнях будь-якого комітету чи робочої групи. Більше того – позафракційні майже не мають шансу «вставити свої 5 коп.» на пленарних засіданнях, оскільки відповідними правилами строго регламентована участь у дебатах фракцій (що цілком логічно – заслухати кожного депутата індивідуально просто не вистачить часу, лише групи, об’єднані певною думкою/метою). Таким чином, навіть нечисельна фракція може бути впливовішою за у декілька разів чисельно більші, але формально неорганізовані юрми депутатів-одноосібників: у правилах формування депутатських груп також проявляється одна із фундаментальних засад Євросоюзу – необхідність наявності здатності й бажання домовлятися, йти на компроміс. Ну і, звичайно ж, щоб розмір фракцій не був замалим.

Тому, наприклад, французький «Національний Фронт» на чолі з відомою Марін Ле Пен, котрий набрав на останніх виборах аж 26 місць, ніяк не утворить фракцію з (як правило) популістськими голандськими націоналістами Геерта Вілдерса, чи грецькими націоналістами.

Тим не менш, існує організована у фракцію група євроскептиків – EFD, очолювана британським націоналістом, лідером відповідної партії (UKIP) Найджелом Фараджем. Зокрема, точаться розмови  про призначення через 2-3 роки референдуму щодо виходу Сполученого Королівства (Британії) з ЄС – ця тема, вірогідно, стане однією з головних у наступні роки, оскільки з виходом Британії може відбутися (і, певно, таки відбудеться) суттєве переформатування ЄС – і перегляд діючих домовленостей (Мастріхтської, Лісабонської, Ніцської угод, тощо). Я запитав, з чим саме це пов’язано: з тим, що конкретно «під британців» було змінено значну частину пунктів тих угод (і взагалі законодавства), на що отримав відповідь, що, в принципі, вихід будь-якої з нинішніх країн-членів, особливо – таких давніх, як Велика Британія, здатен спричинити тектонічні зміни у конфігурації ЄС.

Подібним «землетрусом» для ЄС міг би стати референдум за незалежність Шотландії, якби перемогли прихильники відділення. На щастя (для ЄС, і, можливо, для України) цього не сталося.

Коаліції й голосування

Якщо Ви всерйоз вирішили розібратися у європейській політиці, то необхідно добре «вкласти» в голові структуру Європарламенту, політичні зв’язки усередині фракцій – інакше дуже важко зрозуміти/передбачити голосування (я вже мовчу за здатність лобіювати ті чи інші рішення). Як правило, члени всередині тієї чи іншої фракції голосують в інтересах ідеї, котру вони представляють – ліберальної, соціалістичної, «зеленої», тощо – хоча, звісно, трапляється таке, що верх бере національний інтерес (якщо він задіяний).

Однією з переваг європарламенту, цілком природньо, є той факт, що жодна з політичних сил фізично не здатна самотужки зібрати більшість – тому, окрім об’єднання окремих депутатів у фракції, також  необхідним є об’єднання фракцій у коаліції – інакше неможливо досягти необхідного для ухвалення керівництва Єврокомісії. Наразі, коаліцію утворюють зелені (по обидва боки політичного спектру) з соціал-демократами. І, коли справа доходить до голосування, їм не обійтися без підтримки ліберальної фракції. Далеко не завжди їм вдається схилити на свій бік консерваторів, тому, і Ви це побачите, рішення приймаються з вельми незначним запасом голосів поверх необхідного мінімуму– як під час загальних голосувань, так і на ухвалах в окремих комітетах.

Договір про приєднання нових членів, вступу у будь-яку угоду (напр., трансатлантичну) має бути схвалено Європарламентом – уже після цього, відбувається ратифікація у кожній з країн-членів. Однак, спочатку – завжди Європарламент.

(Повна версія інтерв’ю в оригіналі)

Як саме визначається кількість місць у парламенті, котра дістається новій країні-члену/залишається за існуючими членами у випадку, коли до Спільноти приєднується нова країна?

Відбувається так звана «перетасовка» місць – старші члени «скидаються» новому членові на місце. Яка саме кількість місць дістанеться новому членові, і скільки «відніметься» від старших – то вже визначається щоразу згідно доволі складного алгоритму, а також у процесі перемовин (тобто, країни «виторговують» собі іноді кращі умови).

Дехто хотів би іншу Угоду (діюча – Лісабонська), чи змінити умови діючої.

Якщо Британія захоче «вискочит», то доведеться предомовлятися про все спочатку – про спільну політику, про різні умови, тощо.

Так, за три тижні до шотландського референдуму, коли попередні опитування громадської думки все ще показували високу вірогідність ухвали на користь незалежності, у Єврокомісії відбувся прес-брифінг, і мало хто позаздрив би речникам, котрим ставили доволі незручні питання, а вони були практично не в змозі відповісти більш-менш визначено на будь-яке з них – оскільки у випадку набуття Шотландією незалежності відкривалася настільки багатоваріантна комбінація, що передбачити щось напевне було майже неможливо: чи захоче Британія залишитися в ЄС, чи увійде Шотландія до ЄС, як перерозподілиться представництво і вплив кожної країни у випадку розвитку того чи іншго з множини сценаріїв, тощо.

Окрім того, подібна подія створює колосальний прецедент – якщо, скажімо, Британія вийде з ЄС, то чому інша країна не зможе?

Також, усе, що відбувається у безпосередній близькості до ЄС, так чи інакше відбивається на ньому і впливає на його політику: зокрема, поточна українська криза уже вплинула на політику сусідства щодо Росії, України, Молдови та країн Закавказзя; війна у Сирії та Іраку, ісламський джігад, вельми вірогідно, потягне за собою зміни в іміграційному законодавстві, тощо.

"Політика нинішнього керівництва Росії шкодить її ж національним інтересам"

“Політика нинішнього керівництва Росії шкодить її ж національним інтересам”

Пан Розаті (прізвище – італійське, хоча, можна його «переробити» і на слов’янський манір – «Розатий») має змішане польсько-італійське походження. Професор економічних наук, очолював МЗС Польщі 1995-97рр., був депутатом польського Сейму кількох скликань, член польської соціал-демократичної партії (головного «правонаступника» ПОРП – аналогу КПРС; маловідомо, але польський аналог компартії – мало не єдиний на колишньому пост-совєтському просторі, що спромігся реально реформуватися і переродитися у нормальну демократичну ліву партію), наразі – депутат Європарламенту від Польщі. Співзаснував та був директором Світового інституту економіки, а також тривалий час обіймав посаду директора Інституту кон’юнктури та світових цін. Дві останніх обставини роблять його надзвичайно підходящим і цінним кадром у Європарламенті – адже у компетенції Спільноти (на противагу національним урядам та парламентам) перебувають саме питання спільного ринку, торгівлі, конкуренції та ціноутворення, у яких пан Розаті є, мабуть, одним із найкомпетентнішим серед євро-чиновників узагалі.

Однак, розмову, котра відбулася того вересневого дня у одній кімнат для прес-конференцій Європарламенту, було присвячено, радше, питанням світової безпеки та міжнародних відносин, ніж економіки.

Ми всі стали свідками російського вторгнення до України, котре усі засуджують – Росія порушила усі мислимі норми міжнародного права, статути ООН, статут Ради Європи, ОБСЄ, Будапештський меморандум 1994р., тощо – тут усі сходяться в думці, що світ має справу з нахабною і відкритою агресією. Де, однак, думки розходяться, так це щодо того, якою має бути реакція ЄС на цю агресію.  Не можна не відзначити, що Євроспільнота однозначно робить прогрес  у реагуванні на ці порушення – є одностайна згода щодо необхідності введення санкцій проти Росії, однак, між різними членами Спільноти панують різні думки щодо ступені і швидкості розгортання і уведення тих санкцій.

Грубо, можна визначити три основних групи, на які поділяються країни-члени ЄС у питанні щодо російських санкцій:

  • Одна з груп більше тяжіє до «м’якого» підходу щодо санкцій; традиційно, до неї входила Німеччина, Франція (донедавна),  та деякі інші країни;
  • На протилежному боці перебувають країни Східної та Центральної Європи, куди входить і моя країна (Польща), а також, звичайно ж, країни Балтії; не виключено, що до нас приєднуватимуться й інші країни;
  • Посередині між цими двома «екстремумами» перебуває решта країн, котрі, попервах, обстоювали більш м’яку позицію щодо Росії, однак, з часом стають все більш переконаними прихильниками жорсткішання санкцій.

Оскільки Союз має діяти в унісон – зайняти єдину позицію, говорити в один голос, – тож доводиться чекати, доки усіх членів буде переконано так, щоб рішення про упровадження санкцій таки винесено (як саме «переконують» усіх членів, див. у цій статті). Немає жодної можливості змінити цей підхід, що базується на поступовому та виваженому вибудовуванні згоди (ред. – ми, українці могли би впливати на ці процеси, протиставляючи власні дипломатичні та контр-пропагандистські зусилля російським у «проблемних» для нас країнах).

Звичайно, те, що робить наразі Спільнота [для України], вочевидь, не є достатньо, однак, варто завжди пам’ятати, що вона, Євроспільнота, складається з 28 різних країн, у кожної з яких різний рівень обізнаності з Україною взагалі та підґрунтям Вашої поточної кризи – зокрема.

Моє сприйняття того, що зараз відбувається у Вас (узагальнене), наступне. Президент Путін прагне відродити Імперію. Звичайно ж, шлях до цього лежить через повернення під контроль територій, що колись складали Совєтський Союз та сферу його впливу, особливо – території, де збереглося російськомовне населення. І, звичайно ж, нереалістично намагатися відновити цю імперію без опанування контролю над чи включенням до неї України. Доки Янукович залишався при владі, Путін міг бути спокійним, що Україна не віддалятиметься з орбіти його уявної новостворюваної імперії – що її не цікавитиме, або ж вона буде нездатною до входження до євро інтеграційних проектів. Майдан змінив ситуацію і Путін миттєво збагнув, що йому доведеться використовувати інші засоби та інструменти, щоб відновити контроль над Україною. Як мені бачиться, його планом на сьогодні є заволодіння й утримання контролю над певними територіями на Сході України та Кримом, аби «заморозити» цей конфлікт використовуючи політику доконаних фактів – себто, урядові у Києві доведеться визнати, що йому потрібно рахуватися з російським контролем над де-юре українськими територіями, таким чином, фактично визнаючи їх обмежений, але суверенітет. Друга, більш довготермінова мета – це використовувати сепаратизм з метою дестабілізації/послаблення українського уряду і довести населенню України, що нинішній київський уряд, котрий явно підтримує євро-інтеграцію та тяжіє до Заходу, є неефективним, нездатним вирішити українські проблеми.  Найближчим і найтяжчим випробовуванням міцності нинішньої київської адміністрації стане, звичайно ж, зима, яку Кремль не омине можливості використати для додаткового тиску на Україну. Таким чином, не вельми свідомі, але широкі маси населення України буде змушено сумніватися, а чи вартий той вибір, що його втілює нинішній український уряд, тих жертв, незручностей та, не виключено, страждань, котрими за це доведеться розраховуватися. Тобто, кінцева мета – це дестабілізація та підрив авторитету чинного українського уряду та переконання населення у тому, що цей курс і ця політика не виправдовують тих жертв, на котрі доводиться заради них іти. Розрахунок робиться на втому та виснаження українців до такої міри, коли вони згодяться прийняти інший уряд, котрий буде значно поступливішим та лояльнішим до Кремля.

І заморожений конфлікт на Сході буде використовуватися як такий, що підриватиме можливості України для дій та маневру – як Ви знаєте, за визначенням, «заморожений» конфлікт – це такий, котрий будь-якої миті може бути «розморожено»: щойно Росія бачитиме, що певна «доза» нестабільності сприятиме досягненню її цілей, ми бачитимемо поновлення бойових дій та провокацій. Ну і, звичайно ж, це відволікатиме уряд у Києві від завдань стабілізації економіки, відбудови країни та реформ.

Саме цей метод Росія використала у Грузії, те ж саме відбулося на початку 1990-х у Молдові. Тому перемир’я, що його нещодавно підписали, приховує в собі велику небезпеку. Водночас, я розумію становище українського уряду, котрому конче необхідною була перерва, призупинення активної фази бойових дій, однак подібна стратегія є, однозначно, ризикованою, оскільки вона, означає, де-факто, визнання контролю сепаратистів над тими регіонами. Це все, що я хотів би сказати стосовно мого бачення ситуації взагалі.

Реакція західних країн, звичайно ж, може вважатися недостатньою.  Однак, дозвольте мені зазначити, що економічні санкції – вони працюють, хай не одразу, у довготерміновій перспективі – однак вони таки працюють! Економічні санкції, я сподіваюсь, наберуть чинності завтра (11 вересня 2014р.), оскільки досі ми не отримали жодних ознак дотримання підписаних угод з російського боку – вони ляжуть додатковим тягарем на уже й так добряче обтяжену економіку Росії. Нагадаю, що Росія вже відчула наслідки санкцій у вигляді падіння цін на нафту і газ, обмеження доступу до міжнародних фінансових ресурсів, я вже мовчу про такі «дрібниці» заборони високопосадовцям на пересування країнами Заходу, як і арешт закордонних активів окремих високопосадовців, тощо – як не крути, а це таки дається взнаки і російський істеблішмент «посувається» у своїх попередніх переконаннях, а економіці Росії доведеться сплатити високу ціну за агресію.

Однак, все це подіє у середньо- та довготерміновій перспективі – упродовж 2-3 років. Тому, виникає, цілком природньо, ще одне питання – що робити до того, як перебиватися прямо зараз, до того, як санкції досягнуть запланованого ефекту? «Запланованим ефектом» є поступова втрата чинною російською владою підтримки серед населення: я певен, що люди в Росії скоро відчують, як колеться продовольче ембарго, котре Росія наклала сама ж, і рівень життя неухильно падатиме. Зрештою, підтримки нинішньої агресивної політики розсиплеться. Такими бачать прогноз розвитку ситуації в Європі.

Я не коментуватиму угоду про перемир’я з сепаратистами, оскільки це Ваше суверенне право: відмова від перемир’я також несла у собі певні ризики, оскільки тягнула б за собою продовження бойових дій, однак, підписання цього перемир’я також тягне за собою певні ризики. Звичайно ж, то Ваша внутрішня справа зважити ці ризики й зробити поміж них розумний вибір.


Повна версія брифінгу в оріганалі

Санкції

Як я вже сказав, одні країни-члени ЄС воліють більш широкомасштабних санкцій проти Росії, інші – більш стримані щодо цього.  Останній раунд перемовин щодо санкцій відбувся на останньому тижні, і, на загальний подив, рішення було ухвалено одностайно. Однак, низка країн, погодившись із тим, що санкції таки треба впроваджувати, запропонувала відтермінувати набуття ними чинності, щоб побачити, чи дотримуватиметься Угода про перемир’я. Ті країни, що забажали «притримати» санкції (буквально на тиждень) – Фінляндія, Словаччина, Угорщина, тощо, – кожна мали на те власну аргументацію. Так, для Фінляндії то були надмірні збитки для її економіки, однак, зрештою, безпеково-цивілізаційна аргументація взяла верх.

Питання: Як багато Ваших колег поділяють викладене Вами бачення щодо цілей Путіна та суті його режиму?

Відповідь: Я б сказав, що поступово, саме таке бачення опановує голови дедалі більшого числа євро чиновників та депутатів. Ще якихось пів-року тому, серед євро депутатів можна було назбирати переконливу більшість тих, хто схилявся бачити у Путіні «справжнього демократа», ніж того, ким він є насправді, або ж були готові йти на безкінечні «перезавантаження» відносин Заходу з Росією. Однак, розвиток подій на Сході України в ході останніх кількох місяців (ред. – липня і серпня), переконали навіть Ангелу Меркель, що ті 50 чи й більше телефонними розмов, що вона мала з Путіним, ні до чого не призвели. Тому, наразі зростає визнання (для когось, як-от для Польщі та прибалтів – цілком очікуване, для когось – болісне) того, якої насправді є політика Путіна. І це бачення поступово доходить до решти західних політиків, особливо – французів, іспанців та німців. Звичайно ж, я не можу сказати Вам, скільки точно їх переконано на даний момент, але їх однозначно набагато більше зараз, ніж було за три місяці до цього. Додатково, ми (східні європейці в ЄС – ред.) намагаємося донести до них думку, що те, що трапилося в Україні, на жаль, не є для нас несподіванкою – ми добре пам’ятаємо слова президента Путіна про те, сказані ним 2004р., що розпад Совєтського Союзу був найбільшою гео-політичною катастрофою XX-го сторіччя: якщо хтось жалкує з приводу розпаду тоталітарної держави, котра не поважала прав своїх громадян та була агресивною по відношенню до своїх сусідів, і, на додачу, є президентом правонаступника тієї держави, то, звичайно ж, варто бути на сторожі. Це і є тією думкою, яку ми намагаємося донести до наших західних партнерів – як мінімум, ще з часів Помаранчевої революції. Інша справа, що нас не слухали – ну, слухали британці, але для більшості то була незручна правда. І для таких, що не слухали, останні кілька місяців виявилися таким собі прискореним курсом з геополітики та справжнього обличчя Росії – для багатьох західних політиків, і я бачу зараз набагато більше бажання триматися жорсткої лінії щодо Росії.

Питання: Зараз звучать побоювання, що Путін, якщо йому вдасться відновити контроль над Україною, не спиниться на досягнутому, і подібна агресія чекає найближчим часом на прибалтійські держави та країни Східної та Центральної Європи. Настільки реалістичним здається Вам такий сценарій розвитку подій?

Відповідь: Звичайно ж, така можливість не виключається, і наші балтійські колеги постійно привертають нашу увагу до ланцюжка подій: мовляв, 2008р. то була Грузія, тепер – Україна, а наступними будуть Естонія та/або Латвія. Я не бачу безпосередньо на даний момент небезпеки подібної агресії, хоча й не виключаю його повністю, як і не можу сказати, чи є у Кремля плани з негайного відновлення контролю над Балтією, Польщею чи Румунією. По-друге, усі ці країни є членами НАТО, під час останнього саміту якого Президент Обама висловив одназначну і явну підтримку суверенітету й територіальної цілісності цих держав, підтвердивши дієвість ідеї колективної безпеки й оборони – зокрема, його візит до Таллінну був недвозначним знаком безумовної підтримки цих країн з боку Заходу. Крім того, навіть настільки непередбачуваний керівник, як Путін, добре розуміє, що це було б дурнуватим і необачним кроком. У зв’язку з цим ми з жалем констатуємо, що Україна відмовилася від вступу до НАТО кілька років тому. Принаймні, якби Ваша країна тоді почала рухатися у тому напрямку, та на сьогоднішній момент, вірогідно, Ви були б значно ближчими до НАТО та, чисто з технічної та організаційної точки зору, могли б розраховувати на більш тісну взаємодію та підтримку Альянсу, на додаткові чинники Вашої безпеки. Зараз же, будь-яка підтримка, що її теоретично може бути надано Україні, є вельми обмеженою: так, має бути очевидним, що ніхто не направить сюди військ – прямо зараз це проблематично. Однак, я певен, що упродовж кількох наступних тижнів декілька країн ухвалять рішення про початок постачання Вас зброєю для посилення української армії. Тут є політичні проблеми, оскільки жодна країна-член НАТО не наважиться робити це наодинці – потрібна колективна згода, знову ж-таки,  потрібно, щоб це вчинили кілька країн одночасно. Так, Польща, у принципі, готова і бажає це робити, однак ми повинні це робити разом з нашими союзниками по НАТО.

Повертаючись до моїх зауважень щодо перемир’я – з огляду на стриманість бажання західних країн надати збройну допомогу Україні, я розумію рішення Порошенка піти на перемир’я (бодай, тимчасове), оскільки це, можливо, більше певне рішення, ніж невизначеність і ризиковість продовження бойових дій.

Також, варто зазначити, що систему чи парадигму регіональної безпеки, що сформувалася у Європі по закінченню Холодної війни, повністю зруйновано. Ця парадигма, нагадаю, трималася на наступних трьох основних засадах:

  1. Росія – нормальна країна, що бажає збудувати ліберальну демократію та ринкову економіку; тобто, така ж країна, як будь-яка з наших, тут, у Європі;
  2. Росія – це партнер, а не суперник, що ми можемо жити у співробітництві: виходячи з цього, було засновано низку спільних інститутів з партнерства і співробітництва між Європою та Росією – угоди, тощо;
  3. Після Другої Світової війни та падіння Берлінського муру, війна у Європі є чимось нереальним, неможливим.

Отже, розвиток української кризи довів хибність усі цих трьох припущень:

  1. По-перше, Росія не є «нормальною» країною – вона не збиралася (всерйоз) будувати державу західного зразка, однак, бажає відродити імперію, а не суверенну демократію, що базується на верховенстві права, вільній ринковій економіці – натомість, там збудовано олігархічну систему державного капіталізму;
  2. Росія таки стала/виявилася суперником, оскільки сама розглядає західні держави як суперників, конкурентів, а не партнерів;
  3. І, зрештою, війна у Європі, як ми у цьому переконалися, таки можлива.

Таким чином, нам (Заходу) тепер потрібно провести повну переоцінку і переосмислення без пекової політики у Європі. Першим кроком у цьому напрямку став саміт НАТО, що відбувся нещодавно, і ми, на жаль, змушені повернутися до ери Холодної Війни упродовж найближчих, скажімо, 5-10 років.

Звичайно ж, нинішня ситуація не настільки небезпечна, як у 1950-х роках, оскільки Росія тепер не така сильна, яким був Совєтський Союз тих років, а її керівництво не така божевільне, як було при Сталіні, як і російське суспільство уже не таке, не настільки готове нести усі ті жертви, яким було одразу після Великої Вітчизняної війни. Тож, можливо, цей новий епізод Холодної війни не буде таким довгим та виснажливим, як попередній, оскільки нинішня Росія значно слабша – економічно та, звичайно ж, у військовому плані, ну і, не рівня нинішньому Заходові. Тож, це не триватиме довго, однак, шкода, котру вони можуть завдати упродовж цього періоду, все ж може бути колосальною.

Ми вважаємо політику чинного російського керівництва надзвичайно відсталою – навіть якщо Ви хочете відродити імперію, то зовсім не обов’язково для цього гребти під себе території: це – позавчорашній день, концепції XIX-го сторіччя; натомість, у сучасних умовах, йому (Путіну) вартому було б зосередити зусилля на підвищенні конкурентоспроможності російської економіки, на іноваціях, на освіті, охороні здоров’я. Насправді ж, якщо поїхати до будь-якої західної країни, навіть до Польщі, і зайти до супермаркету – чи знайдете Ви там російські товари? Жодних! Окрім нафти й газу, можливо, горілки, Ви там їх не знайдете! Водночас, наші польські супермаркети заповнені китайськими товарами – Китаю, принаймні, вдалося розбудувати потужну економіку. Росія ж, не будучи здатною навіть на таке, все ж марить Кримом, Чечнею, тощо. Але ж  – це застаріла політична стратегія, і, що саме цікаве, вона шкодить російським же національним інтересам! Однак, їм там у Кремлі, мабуть, видніше, як краще…

Майдан:

– Ночь на Майдане прошла спокойно. Но люди на готове, возможны повокации.

– “Ми вже Народ, ми вже – не бидло.
Нам буди бидлом – остогидло.” (с)
із майданного
Вірші майдяняра із Східу України.

– ТИ – НА ПЕРШОМУ МІСЦІ (с)
“Журнал «Фокус» опубликовал ежегодный рейтинг 200 самых влиятельных украинцев. Редакция называет его беспрецедентным, поскольку
впервые в истории издания список возглавил не гарант Конституции,
а истинный держатель власти – ГРАЖДАНЕ УКРАИНЫ.”

– На Майдан с Западной Украины привезли большую новогоднюю елку. Ее начали устанавливать перед КГГА.

– Оппозиция обратилась к каналу “Рада” с просьбой транслировать Народное вече в воскресенье.

– Сегодня в 12:00 на Майдане Независимости возле баррикады, стоящей на улице Крещатик со стороны Европейской площади, откроется выставка “Майдан. Человеческий фактор”. Выставка является общим проектом украинских фотографов, посвященным Евромайдану и людям, которые его создают. Свои фотографии для проекта предоставили 29 украинских фотографов-репортеров, работающих для разных агенстств и изданий.

– На Майдане в 13:00 состоится цикл эколекций в “открытом университете”.

– Сегодня на Майдане состоится шахматный турнир. Для участия в соревновании приглашаются игроки, квалификация которых не ниже второго разряда.

Власть:

– КГГА получила заявку на субботник для очистки Киева от баррикад от «неравнодушных киевлян». МВД уберет свои кордоны с улиц для свободного проезда транспорта тоже. Безопасность мероприятия будут обеспечивать сотрудники правоохранительных органов. Сбор на Бессарабской площади напротив супермаркета Билла. Согласно поданому в КГГА заявлению, количество участников составит до 500 человек. Продлится субботник до 17.00.

– Белорусского оппозиционного активиста Максима Винярского приговорили к 15 суткам заключения. Сестра белорусского активиста сообщила, что ее брата обвинили в пикетировании посольства Украины в Минске 30 ноября в знак поддержки сторонников евроинтеграции в Украине. Максим Винярский провел несколько дней в Киеве на Евромайдане.

– Сосновский райсуд Черкасс избрал меру пресечения в виде личного обязательства в отношении депутата горсовета Максима Булатецкого. Из-за поднятия флага ЕС.

– Андрея Дзиндзю оставили под стражей на 2 месяц

– Кравчук собирается организовать еще одно заседание круглого стола

– Милиция массово допрашивает сотрудников непокорной ​Федерации профсоюзов

– Янукович наградил крымский “Беркут” по случаю Дня милиции


Регионы Украины:

– Город Антрацит.
Школьные автобусы практически перестали возить детей в школы. Оставшиеся на ходу автобусы – втрое сократили маршрут. В бюджете города нет денег. Люди собирают деньги на бензин. Власть в это же время находит средства и отправляет в Киев еще один поезд антимайданцев…

– Моногисленные сообщения приходят из регионов. Власть проводит беспрецедентные вещи, которые не помнят с 2004 года.  Все возможные структуры массово проверяют предпринимателей под немыслимыми предлогами.

– Активисты Майдана заявили, что прокуратура начала преследовать местные власти за поддержку акций протеста против срыва евроинтеграции.

– В Николаеве проходит Евромайдан.

 

Мировая поддержка:

– У вашингтонській Атлантичній раді  – аншлаг.  У центрі уваги – сенатор – республіканець Джон Маккейн, який ділиться своїми враженнями та думками щодо ситуації в Україні.

«Мільйон людей на Майдані, яких я побачив у неділю вишли, в першу чергу, проти урядової корупції.»

Сенатор виклав план дій, який США повинні здійснити, щоб підтримати демократичні прагнення українців.

Вашингтон мусить постійно наполягати на тому, що українська влада має поважати демократичні права українців та звільнити заарештованих за участь в демонстраціях.

Подробиці – тут

– Грузинские спортсмены посвятили свои медали на финальном турнире кубка мира –  украинцам на Евромайдане. ОБРАЩЕНИЕ ПАТРИОТАМ УКРАИНЫ! Команда национальной федерации смешанных единоборств Грузии: Мы с вами мы победим!! МОИ РОДНЫЕ УКРАИНЦЫ НЕ СДАВАЙТЕСЬ СЕГОДНЯ ВЫ БОРЕТЕСЬ И ЗА НАШУ СВОБОДУ!!! НЕ ДАЙТЕ ЛУКАВОМУ СЛОМАТЬ ВАС ВЫ ПОСЛЕДНИЙ РУБЕЖ ОБОРОНЫ!!! СЛАВА УКРАИНЕ! ГРУЗИЯ С ВАМИ!! Мамука Мамулашвили, президент федерации

– Посольство США в Украине призывает правительство гарантировать протестующим отсутствие уголовной ответственности.

Об этом говорится в заявлении от имени миссии США в ОБСЕ, распространенном посольством США

– Германия и Польша готовы предоставить помощь в модернизации экономики Украины

– Молдавия и Грузия на саммите “Восточного партнерства” в Вильнюсе в ноябре парафировали соглашения об ассоциации с ЕС. Соглашение об ассоциации подпишут до августа 2014 года.

– Комитет Совета Европы по предупреждению пыток провел переговоры с украинскими властями в Киеве по поводу силового разгона Евромайдана и последующих стычек с правоохранителями участников массовых акций.

“Представители правительства публично извинился за действия милиции 30 ноября”, – сообщает пресс-служба Совета Европы

 

#Євромайдан #Euromaidan #spilno #spilnotv

Майдан:

– Вечером на Майдане собрались порядка 15 тысяч человек. Люди укрепляют баррикады.
– Сегодня активисты Майдана пикетировали  Генпрокуратуру Украины. Требование – прекратить преследование активистов, выпустить задержанных.

– Активисты Евромайдана под Минсоцполитики требуют обещанного “покращення”

– Сегодня сцена Майдана изменилась: художники-волонтеры украсили ее цветами и плакатами. Художественная мастерская Могилянки “Антресоля” презентовала синего Евроконя, который, по замыслу должен привезти Украину в Европу в новом 2014 году.
– Активисты Майдана принесли Ринату Ахметову «кровавую елку» с фотографиями избитых участников Майдана.

– Евромайдан в Днепропетровске собрал несколько сот людей.

– Более тысячи активистов пикетировали сегодня правительственный квартал.
–  Украинские адвокаты выйдут на акцию протеста. Завтра, 19 декабря, в День адвокатуры. В 12.00 адвокаты выйдут на Евромайдан, чтобы выразить свое мнение относительно ситуации, сложившейся с правами адвокатов в Украине. Все желающие приглашаются принять участие в флеш-мобе “Похороны прошлого ради рождения будущего. Адвокатура умерла, да здравствует адвокатура!”
– Оппозиция требует сделать следующую неделю в ВР пленарной
– Суд отпустил активиста запорожского Евромайдана под личное обязательство

 

Власть:

Против активистов Евромайданов по всей Украине открыто как минимум 11 уголовных дел. Об этом в эфире 5 канала сообщила активистка инициативы “Евромайдан SOS” Ирина Мухина.
– Из-за заседания Кабмина, милиция продолжает перекрывать все подходы к зданию на Грушевского: улицы перегорожены автобусами и грузовиками, на улице дежурят кордоны бойцов внутренних войск со щитами.
–  Экс-мэру Луцка за “надругательство над портретом Януковича” запретили участие в массовых акциях
– КГГА отменила все новогодние торжества на Крещатике и Майдане.
– Штаба национального сопротивления:  власть и коммунальщики всячески препятствуют активистам Майдана. Не пропускают машины с продуктами и машины для вывоза мусора.

– Активистов запорожского Евромайдана массово вызывают в милицию

– Активиста Демальянса оштрафовали на 850 грн за установку палатки в Николаеве

– Апелляции Андрея Дзиндзи и Виктора Смалия суд рассмотрит в пятницу

– Журналистку “Дорожного контроля” пытались задушить в лифте ее дома неизвестные. После дачи показаний пострадавшую забрала скорая помощь и отвезла в больницу.

– Прокуратура опротестовала лишение Львовской обладминистрации полномочий

– “Регионалы” хотят увеличить налоговую нагрузку на операторов. В Верховной Раде зарегистрирован законопроект, который может существенно повысить тарифы на мобильную связь в Украине. Он предлагает увеличить сбор за пользование радиочастотами сразу в пять раз. Комментарий председателя правления Интернет-ассоциации Украины Татьяна Попова: в случае существенного пересмотра сборов страна может забыть о 3G и 4G, при таких ставках инвестировать в новые технологии никто не будет.
– “Регионал” предложил ужесточить налог на недвижимость. Согласно предложениям документа, ставка налога будет рассчитываться не от жилой, а от общей площади недвижимости. Кроме того, его предлагается распространить и на нежилые помещения – гостиницы, офисы, торговые заведения, предприятия, казино и даже гаражи.

–  Снижение НДС Кабмин отложил на год. Сегодня принято окончательное решение отложить снижение налога на добавленную стоимость с 20% до 17%

– Минсоцполитики прорекламирует себя за 4,8 млн грн – «Вестник государственных закупок»

 

Антимайдан на Еврпейской:

– По заявлениям представителей ПР, антимайдан будет стоять в Мариинском парке до 27 декабря.
– В Беларуси запретили шествие в поддержку “Евромайдана”

Мировая поддержка:

– Сегодня первые полосы ведущих мировых издания опять посвящены Украине: The Guardian, Washington Post, The Wall Street Journal, New York Times, The Guardian.
– Представитель Демократической партии в комитете по иностранным делам Палаты представителей Элиот Энгел внес на рассмотрение палаты представителей Конгресса США проект резолюции “В поддержку демократических и европейских стремлений народа Украины и его права выбирать собственное будущее без запугивания и страха”

– Министр иностранных дел Германии Франк-Вальтер Штайнмайер, назвал скандальным тот факт, использования РФ сложного финансового положения Украины. для того.

– Сотни украинцев, живущих за границей, вышли на работу в вышиванках в знак солидарности с Евромайданом.
– В Лондоне состоялась  очередная акция солидарности местных украинцев с Майданом. Место ппикета – здание в центре Лондона, в котором фирма украинского миллиардера Рината Ахметова купила самую дорогую квартиру в Британии.

– Ангела Меркель: евроинтеграции Украины остается в повестке дня несмотря на договоренности Януковича и Путина
– Докладчики Парламентской Ассамблеи Совета Европы (ПАСЕ) по мониторингу обязательств Украины перед Советом отправляются в Киев для изучения ситуации в стране.
– Всемирный конгресс украинцев (ВКУ) призывает правительства стран мира ввести санкции против представителей украинской власти.
– Президент Европейского Совета Херман Ван Ромпей готовит телеобращение к сторонникам евроинтеграции Украины. Обращение будет показано на Майдане
– Посол США Джеффри Пайетт заверяет, что в случае, если Европа все же остается приоритетом повестки дня президента Украины, и он пошлет четкий сигнал по этому поводу, то он может рассчитывать на поддержку США

– ЕC замораживает введение безвизового режима с Россией

– Обама отказался ехать на Олимпиаду в Сочи

– Власти Австралии заморозили счета россиян на $26 млн. Полиция установила, что деньги были получены в результате преступной деятельности.

 
#Євромайдан #Euromaidan #spilno #spilnotv

Майдан:

– “Океан Ельзи” відспівав, певно, наймасштабніший живий концерт. Музиканти присвятили свій виступ жорстоко побитим під час розгону мітингу 30 листопада, незаконно затриманим 1 грудня і всім, хто бореться за правду.

– Юрій Луценко: “Хочеш змінити світ – почни з себе,”- вчив Ганді. Найкраще це зробити разом на Майдані.

Для чого ми збираємося 15 грудня о 12-00 на Майдані?
1. Щоб продемонструвати Януковичу незмінність своїх вимог відставки Уряду, євроінтеграції та дострокових виборів. Ніяке словоблуддя круглих столів не замінить нам цього конкретного результату.
2. Щоб дати сигнал олігархам – час виходити з- під ярма Межигір’я. За відставку Уряду вже готові підписатися близько 230 депутатів.
3.Щоб підтримати тих, хто самовіддано мерзне на нашому Євромайдані. Незнищенність Майдану, його розростання – основа неминучості змін в країні.

4. Щоб продемонструвати Європі, що наш цивілізаційний вибір – незмінний. Україна – це Європа.

Влада:

– СБУ заявило що готово протидіяти терористам. Ці заходи викликані, увага! Анонімними повідомленнями про замінування об’єктів із масовим перебуванням людей.

– Вибори на окрузі у Первомайську вже почалися: “тітушки” окупували ОВК

Антимайдан на Європейській:

– Безстроковий мітинг розмістився біля Верховної Ради. Там аж 37 військово-польових кухонь та 20 армейських наметів.

У парк завезено величезну кількість європіддонів, які є будівельним матеріалом для імпровізованих кордонів, що поділяють парк на зони.

Кордони з європіддонів охороняють похмурі “спортсмени”, хоча крім “регіоналів” і незначної кількості міліції в Маріїнському парку нікого немає.

Світова підтримка:

– Будівля Українського конгресу Америки у центрі Філадельфії цієї ночі засвітився  синіми і жовтими кольорами на знак солідарності із Євромайданом в Києв.

– В Києві присутній Сенатор Джон Маккейн, який 14 грудня прибув до Києва. Вчора він провів зустрічі із лідерами опозиції,  главою МЗС, патріархом Філаретом та був присутній на концерті Океану Ельзи на Майдані.

– В Сенаті США вже з’явилася резолюция по Україні із санкціями

– Сенат США підтримає резолюцію щодо України. Швидко і одноголосно – Маккейн

Майдан:
– Революційне мистецтво на Майдані
Громадський Сектор Євромайдану 17 грудня організовує мистецьку акцію “АртМайдан”. В її межах відбудеться виставка полотен художників-активістів Євромайдану
Крім того, під час відкриття відбудеться мистецький перформанс, який стосується побуту життя Віктора Януковича.
Захід відбудеться 17 грудня (вівторок) о 14:00 за Стелою (біля входу у Верхній глобус).
– Активисти Євромайдану подарували Блохіну маленькую ялинку. Бо Блохін жалівся, ще через Майдан не може повести дітей на головну Йолку країни :)
– Відставка голови КГГА Попова не влаштовує Майдан-  відповідальність мають нести ті, хто безпосередньо віддавав накази про силовий розгін студентів Майдану.

Влада:
– Міліція таки відкрила справу про крадіжку майна із кабінетів КГГА.
– Пшонка розповів про “аморальних” провокаторів на Євромайдані
– Служба безпеки України заборонила в’їзд до України німцю Райку Опітцу через інформацію про його нібито причетність до “фінансування терористичної організації” та до розвіддіяльності.
Відповідну постанову було надано адвокату Опітца

— На допиті в Генпрокуратурі з приводу подій на Майдані Незалежності в ніч на 30 листопада Олександр Попов (КГГА) розповів, що виконував розпорядження секретаря РНБО Андрія Клюєва.

Мітинг на Європейській:
– Депутата від ПР Григорія Смітюха “від імені Майдану” просив Путіна про підтримку.
– На провладному мітингі напвпусто. Єфремо виступам перед майже порожньою площею.
– Більшість людей вже відїздять до дому.

Світова підтримка:
– Голова МЗС Литви Лінас Лінкявічус привіз у подарунок учасникам Майдану теплі рукавички
– Американський Сенатор Джон Маккейн приїхав в Київ.
“Я пишаюся людьми України”. У плана – перемовини із лідерами опозиції у Штабі та на Майдані. Зустрічі з людьми.

#Євромайдан #Euromaidan #spilno #spilnotv

Спільнобачення на інформаційній варті Майдану.

Триває 24-та доба Євромайдану.
Пресою та соціальними мережами пошірюється інформація, що у місті можливе здійснення актів вандалізму невідомими особами.
Дій можуть бути спрямовані на побіття вітрин, пограбувань магазинів, спалення автівок тощо.
Учасники Євромайдану за 23 повних дні проведення мирної акції громадського протесту, всі магазини, заклади громадського харчуванні, офіси та інщі будівлі не мали ніяких ушкоджень, всі заклади функціонують у нормальному режимі.

Ми зафіксували  вигляд зупинок громадського транспорту, елементів міського освітлення, банкоматів, банків, рекламних сітілайтов, вітрин бутиків, магазинів, кафе, ресторанів та інших  закладів в центрі Києва, станом на 22:00 – 22:40, 13 грудная 2013 року.
Все ціле на неушкодене.

Крокуючи Європейською ми навіть отримали коментар від офіцерів внутрішній військ (ВВ).

Три відео – за посиланнями. Тривалість відео 4-6 хвилин.

Європейська площа, вулиця Грушевського

Європейска площа, Українский дім, Хрещатик (перші номери),  Будинок Профспілок, Майдан незалежності

Головпоштамт, Крещатик, КМДА, Центральній універмаг (ЦУМ)

 

Інформаційну безпеку мітингувальникам забезпечують світові та українські ЗМІ, професійні та громадські.

Associated Press, одна з найбільших міжнародних інформаційних агенцій світу и – ведуть трансляцію з ранку до ночі.

Euronewsєвропейський  цілодобовий інформаційний телеканал, що дає інформацію на 11 мовах світу. На Майдані журналіст DR, ДаніяNils Kvale

Т24, Германія, телевізійний канал.

RAI 1, Італія, інформаційний телевізійний канал.

ATV, Угорщина

Nova Television, Болгарія. На Майдані ведучиій, журналіст Ніколай Дойнов

Reuters, одна з найбільших у світі міжнародних агенцій новин і фінансової інформації. Слідкують за подіями – Україна зараз головний н’юсмейкер світу.

FRANCE24 відома агенція оперативних новин Франції.
Головна сторінка її сайту сьогодні з тайтлом Ukraine.

News7 — болгарський супутниковий інформаційний телеканал бере досить розлоге і детальне інтерв’ю англійською мовою у священника Української православної церкви, яка поставила капличку на Майдані.

tvn24.pl відома агенція з Польщі. Гловна строна сайту починається з Protesty na Ukrainie.

Overon відома інформаційна агенція з Іспанії, що працює на всю Європу.
overon.es

Ihlas news agensy з Турції

 

Група журналістів із Бразилії.

Група журналістів із Швейцарії

 

5 канал, Україна – цілодобово веде репортажі.

 

 

Телевізійники зі Львова висвітлюють події на Майдані із першого дня

Серед іноземних ЗМІ попадалися сьогодні й наші офіційні.
ТСН 1+1 під Генпрокуратурою

На Майдані були помічені Інтер та  ictv

Мужньо працюють hromadske.tv, Аронець онлайн

та багато громадських активістів.

Нон-стоп онлайн трансляцію з Майдану та репортажі з місць подій живою камерою, веде – spilno.tv – http://www.ustream.tv/channel/spilno-tv

Спільнобачення в ефірі. За камерою наразі – Мітя і Анатолій.
Ми ще не маємо автофургонів з сателітними антенами, не маємо професійних камер, зате маємо великих ентузіастів і велике бажання донести до усіх мислячих людей реальні новини.

Альбом фото  – за посиланням
автор фото – Yuriy Fedorénko

#євромайдан #spilno

“Навряд чи асоціацію підпишуть і наступного року” – про це пише сьогоднішня “the guardian”, посилаючись на одного з європейських дипломатів. За його словами, Євросоюз все ще готовий підписати угоду, однак навряд чи це станеться наступного року.

Президент Литви Далі Грібаускайте після спільного обіду в Вільнюсі заявила, що Янукович взагалі не говорив про угоду. Він розповідав про економічні труднощі в Україні і високу ціну на газ.

Однією з вимог Євросоюзу до підписання угоди було вирішення проблеми з вибірковим правосуддям, однак у вечір саміту Янукович різко заявив, що Європа не повинна втручатися у справи України, а вину Тимошенко доведено в українському

images (3)

суді. Окрім того він назвав пропозицію Європи в 500 мільйонів фунтів стерлінгів для підтримки української економіки -приниженням і  “цукеркою в гарній обгортці”, чим спровокував для себе доволі неприязний прийом у Вільнюсі. За словами єврокомісара Штефана Фюле, 12 мільярдів фунтів стерлінгів, які потрібні для приведення економіки України до євростандартів, мають бути інвестиціями а не просто виплатою.

Однак його поява у Вільнюсі, попри непідписання угоди, свідчить про те, що Янукович не хоче остаточно розривати стосунки з Євросоюзом і повністю підпорядковувати економіку України Москві, яка прагне залучити Україну до Митного Союзу.