Спільнобачення | Archive for Громадська ініціатива зі створення закону про зброю

Громадська ініціатива зі створення закону про зброю

24 жовтня — відкрите засідання Редакційної ради з підготовки Закону «Про зброю»
Учасники обговорення:
Георгій Учайкін – голова Української Асоціації власників зброї,
Сергій ШАБОВТА – голова Української Асоціації співробітників недержавних служб безпеки,
Сергій ЛЬВОВИЧ – президент федерації прикладних стрілецьких видів спорту,
Владислав ЗБАРАНСЬКИЙ – президент стрілецького клубу «Практика»,
Олександр ОЛЬШАНСЬКИЙ – Президент холдингу “Internet Invest Group”,
Андрій МОХНИК – Голова Підкомітету з питань організації та діяльності органів юстиції і виконавчої служби Комітету Верховної Ради України з питань правової політики,
Андрій МІЩЕНКО – Голова підкомітету з питань виконання кримінальних покарань та організації і діяльності органів та установ виконання покарань Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності .
З поточним складом Редакційної Ради ви можете ознайомитись тут: http://zbroya.info/uk/kb/sklad-redaktsiinoyi-radi
Інформаційний партнер заходу – Громадське Інтернет-телебачення “Спільнобачення” – www.spilno.tv

Більше по темі:

 Громадська ініціатива зі створення закону про зброю.

За участю: голови Української Асоціації власників зброї Георгія Учайкіна, голови Української федерації професіоналів безпеки Сергія Шабовта, президента федерації прикладних стрілецьких видів спорту Сергія Львовича.

Тема «персонального зброї», за якою розгорнулася дискусія у прес-клубі, виявилася досить гострою, мабуть тому, що має безпосереднє відношення до безпеки кожного з нас.

На сьогодні таке важливе питання функціонування суспільства, як обіг зброї досі законодавчо не врегульоване. Обіг зброї нормується не законом і навіть не підзаконним актом, а відомчим наказом МВС № 622 від 21 серпня 1998 року. Натомість в таких країнах колишнього СРСР як Молдові,  в Литві,   в Латвії  та в Естонії, з середини 90-х років існує закон про зброю. Цими законами регулюється обіг вогнепальної зброї, зокрема громадяни цих країн можуть мати у власності та носити при собі вогнепальну короткоствольну  зброю.

В Україні такого закону нема. Більше того за остання роки було щонайменше 15 варіантів закону, жоден з яких не дійшов навіть до голосування у сесійній залі Верховної Ради. З одного боку правом на володіння довгоствольною вогнепальною зброєю, за офіційними даними МВС, скористалося біля мільйона наших співгромадян (неофіційний підрахунок дає принаймні вдвічі більшу цифру), з іншого боку в ЗМІ постійно мусується тема того, що озброєний громадянин це проблема. Суспільство жахають: “якщо українцям надати можливість володіння зброєю, зокрема коротко ствольною, то вони “нап’ються і перестріляють один одного”.

Тому  у досить гострiй та відвертій розмові наші гості пояснили всім присутнім та інтернет-глядачам: У чому полягає суть проблеми володiння зброєю? Хто і чому гальмує просування законопроекта? Яким чином його слід розробляти та обговорювати? I взагалі, – навіщо українцям зброя і чи можна без неї захиститись від бандитів.

Continues…

пистолет

02 жовтня о 14.00 прес-клуб НМПУ, НСЖУ за участі Громадського Інтернет-телебачення СПІЛЬНОБАЧЕННЯ – spilno.tv (вул. Хрещатик 27А, 2-й поверх) проводять теле-дискусію на тему: “Озброюватися? Кому і Навіщо? Громадська ініціатива зі створення закону про зброю”

Гостями прес-клубу будуть голова Української Асоціації власників зброї Георгій Учайкін, голова Української Асоціації співробітників недержавних служб безпеки Сергій Шабовта, президент федерації прикладних стрілецьких видів спорту Сергій Львович, президент стрілецького клубу «Практика» Владислав Збаранський.

Реєстрація на подію тут http://spilnotv.com/rejestratsiya
Конт.тел. +38 (093) 501 27 80

Щорічно МВС звітує про вилучення з незаконного обігу різноманітної вогнепальної зброї. Так, наприклад,  листопаді 2011 МВС повідомило про вилучення 3000 одиниць зброї, до кулеметів та гранатометів включно. Але інформація про те, що сотні тисяч законослухняних громадян – власників легальної зброї в Україні, які отримали її цілком легально, не тільки є її власниками та чомусь не поспішають навипередки використовувати її для злочинних посягань, МВС чомусь не повідомляє.

Також МВС у власних звітах обходить стороною той факт, що в питаннях захисту від злочинних посягань, громадяни практично повністю покладаються на себе. Так на міліцію, у проблемних випадках, покладається не більше 9% українців (опитування 9 травня 2013 року )

Зважаючи на вище зазначене, дуже дивним є той факт, що правила обігу зброї не досі не врегульовано на законодавчому рівні. Для  пересічного громадянина, справжнім «одкровенням» стає те, що це питання нормується не законом і навіть не підзаконним актом, а відомчою інструкцією  – наказом № 622 МВС України від 21 серпня 1998 року. 

Періодично до наказу вносяться зміни, які іноді радикально змінюють правила обігу зброї, однак жодна з 15 спроб законодавчого врегулювання цього питання, за 20 років цих спроб, успіхом так і не закінчилась. (Інформаційна база даних “Законодавство України” офіційного веб-порталу Верховної Ради України )

Відсутність прозорих правил обігу зброї, які враховують не лише бажання функціонерів МВС, ай думку суспільства, призвело до події яка досі не мала прецеденту в нашій країні –громадської ініціативи зі створення закону про зброю.

У цьому зв’язку гостями прес-клубу будуть: голова Української Асоціації власників зброї Георгій Учайкін, голова Української Асоціації співробітників недержавних служб безпеки Сергій Шабовта, президент федерації прикладних стрілецьких видів спорту Сергій Львович, президент стрілецького клубу «Практика», директор юридичної фірми «Збаранський та партнери» Владислав Збаранський.

Цифри и факти. На що ми сьогодні маємо право?

Згідно існуючих нормативних документів, кожен громадянин України, за умови психічного здоров’я, відсутності судимості, та проходження курсів з безпеки поводження зі зброєю, має право придбати: с 18 лет – пневматичну зброю калібру більше 4,5 мм, арбалети, холодну зброю — мечі, кинджали, ножі, а також газовіпістолетита револьвери. С 21 року — вогнепальну мисливську гладко ствольну зброю,  а з 25 років—вогнепальну мисливську нарізну зброю.

Крім того окремі категорії громадян (держслужбовці, журналісти, члени громадських формувань з підтримання правопорядку та захисту державного кордону, та ін.) мають право придбати так звану травматичну зброю (в нормативних документах вона має назву «пристрій для відстрілу гумових куль несмертельної дії»).

Тобто громадянин України сьогодні практично має доступ до длинноствольної вогнепальної зброї. Для мисливства або захисту власного житла цього достатньо, проте громадяни не можуть носити цю зброю при собі.

Право на володіння та носіння короткоствольної нарізної зброї (пістолетів та револьверів) має лише дуже «окрема» категорія наших громадян, до якої за «дивним» збігом обставин належить сила-силенна депутатів та високо посадовців. Ще в 1994 році Верховна Рада прийняла Постанову “Про забезпечення безпеки народних депутатів України та окремих осіб з апарату Верховної Ради України”.

В цьому документі зазначено, що народні депутати, мають право безоплатно отримати від МВС бойові пістолети, чим вони з успіхом і користаються.

Чи багато українців скористалося можливостями з володіння зброєю? За офіційними даними МВС, на руках у громадян легально знаходяться більше 827 тис. одиниць вогнепальної зброї. Крім того українці легально володіють 180 652 одинцями травматичних пістолетів та револьверів. Таким чином українці на законних підставах володіють більше ніж 1 мільоном одиниць вогнепальної  та травматичної зброї. Тобто в кожному багатоквартирному будинку принаймні декілька мешканців є легальними власниками зброї.

Що стосується нелегального обігу зброї, то за оцінками Української асоціації власників зброї, в нашій країні є щонайменше 3,5 млн. одиниць нелегальної зброї.

Щодо потенційного обсягу. Рік тому компанія VOXUkraine провела інтернет-дослідження, намагаючись з’ясувати ставлення українців до зброї:  Біля 50% чоловічої аудиторії повідомили, що застосували би вогнепальну зброю для захисту від злочинців. Серед жінок таких виявилось 30%.

Як зі зброєю в інших країнах? В Швейцарії на 8 млн. населення 4,5 млн. одиниць вогнепальної зброї. В США з кожних 100 чоловік вогнепальну зброю мають 89. У Франції та Норвегії, – кожен 3-й из 10.

При цьому спроба пов’язати можливість легального володіння зброєю, зі сплеском злочинності має зворотній ефект. Виявляється, що там де відмовляються від пістолетів в якості легального засобу оборони для громадян, кількість злочинів із застосуванням нелегальної зброї тільки зростає, до того ж злочинці, в якості засобу нападу, масово застосовують ножі та пляшки.

Ця тенденція характерна для багатьох країн. Наприклад в Великобританії в 97-м намагались заборонити громадянам мати легальну зброю. Як результат – за 7 років зростання тяжких злочинів на 88%

Говорячи про небезпеку пов’язану з дозволом на носіння коротко ствольної зброї в Україні, як аргумент наводиться специфіка пострадянської ментальності. Однак з 1993 по 1995 рр. закон, що передбачає право на придбання та приховане носіння коротко ствольної нарізної зброї був прийнятий колишніми нашими сусідами по СРСР – Литвою, Латвією та Естонією. Результаты, – говорят сами за себя. С момента принятия закона уличная преступность у соседей снизилась на 80%, и на 20% сократились количество убийств. Голоси про те що Прибалтика ніколи не мала радянської ментальності, тому їх приклад нам не доречний, повисають в повітрі, коли в якості прикладу наводиться Молдова, яка прийняла аналогічний закон і отримала аналогічні результати.

Прибічники та противники. В числі прибічників закону, – громадяни, які вже мають зброю, та такі що мають бажання закріпити правила її обігу на законодавчому рівні, громадяни які бажають отримати право на коротко ствольну вогнепальну зброю. Серед представників ділового світу це представники Ассоції українських банків, які вимушені в своїй діяльності користуватися виключно послугами монополіста озброєної охорони – Державної Служби Охорони МВС, представники охоронного бізнесу ну і зрозуміло виробники та продавці.

В якості противників, – структури що апелюють поняттям «незрілості суспільства», но які насправді, намагаються зберегти монопольний контроль над ринком.

Коло питань, які будуть підняті в ході зустрічі:

  • Чи можливе суспільство без зброї. Зброя невід’ємна частина цивілізації
  • Історія питання зброї
    • Невід’ємне право громадянина – Рим, Швейцарія, Фінляндія, Норвегія (зупинка німецького десанту стрілецьким клубом)
    • Замовчувана історія – Україна країна вільних озброєних чоловіків (ополчення Київської Русі, озброєння городян згідно Магдебурзького права, козаки, новітня історія)
  • Світовий досвід обігу зброї
    • Сполучені Штати (справжнє підґрунтя гучних інцидентів з використанням зброї)
    • Ізраїль
    • Швейцарія, Фінляндія, Норвегія – чому в цих країнах найнижчий рівень злочинності
    • Країни колишнього соцтабору, та колишні республіки СРСР: Чехія, Країни Балтії, Молдова
  • Сучасний стан обігу зброї в Україні
    • Обіг зброї вже є – реалії України
    • Відсутність законодавчих – наявність підзаконних актів
    • Короткоствольна нарізна зброя, та її відмінності від травматичної
    • Статистика щодо порушень з обігу зброїв Україні та світі
    • Необізнаність широких верств громадян України в питаннях зброї (правовий та практичний аспект)
  • Хто та чому стримує законодавче врегулювання обігу зброї в Україні
  • Потреби професіоналів-держслужбовців
    • Відсутність нормативної бази
    • Питання підтримання фахового рівня
    • Питання обороноздатності країни
    • Потреби професіоналів-приватників
      • Відсутність повноцінних можливостей
      • Конкуренція – основа якісних послуг (монополія ДСО)

Окрім зустрічі у Прес-клубі, для учасників дискусії буде проведена:

реєстрація на перший безкоштовний семінар із серії семінарів для представників ЗМІ,

присвячений вивченню матеріальної частини зброї, правової бази її обігу та практичним стрільбам під керівництвом досвідчених інструкторів.

пистолет

Зі зброєю в суспільній думці українського суспільства пов’язано цілу низку міфів. Публічне обговорення громадського закону про зброю, окрім звичайно прийняття власне закону, має на меті також розвіяти міфи, які оточують легальний обіг зброї.

Зупинимось на деяких міфах більш докладно.

Міф 1. Громадянин України не готовий до володіння зброєю. Якщо українцям дозволити мати зброю вони перестріляють один одного.

Для багатьох наших співгромадян справжнім сюрпризом стає той факт, що згідно існуючих нормативних документів, кожен громадянин України, за умови психічного здоров’я, відсутності судимості (що засвідчується відповідними документами), та проходження курсів з безпеки поводження зі зброєю, має право придбати практично всі різновиди вогнепальної зброї за виключенням короткоствольної нарізної зброї (пістолетів та револьверів) та зброї що веде вогонь чергами.

Пневматичну зброю громадяни України мають право придбати з 18 річного віку.

Гладкоствольну вогнепальну зброю(за додержання вищезазначених умов)  з 21 річного віку

Нарізну вогнепальну зброю (також за додержання вищезазначених умов) з 25 річного віку

Документом, яким встановлюються правила з обігу зброї в Україні є «Наказ МВС №622 від 21.08.1998»

Крім того окремі категорії громадян (держслужбовці, журналісти, члени громадських формувань з підтримання правопорядку та захисту державного кордону, та ін.) мають право придбати так звану травматичну зброю (в нормативних документах вона має назву «пристрій для відстрілу гумових куль несмертельної дії»).

Також ще одна, ще більш «окрема» категорія наших громадян, до якої за «дивним» збігом обставин належить сила-силенна депутатів та високопосадовців, має право на отримання та носіння наградної короткоствольної вогнепальної зброї (пістолетів та револьверів).

Чи багато українців скористалося можливостями з володіння зброєю? За офіційною статистикою МВС, українці легально володіють 724 000 одиниць гладкоствольної вогнепальної зброї, майже 100 000 одиницями нарізної вогнепальної зброї. Крім того українці легально володіють 180 000 одинцями травматичних пістолетів та револьверів.

Навіть зважаючи на можливість володіння одним власником кількома одиницями легальної зброї, чисельність легально озброєних громадян України сміливо можна вважати таким, що складає десь біля одного мільйона осіб. Якщо прийняти чисельність населення України в 40 мільйонів осіб, то виявиться що кожен 40-й громадянин України вже озброєний цілком легальною зброєю.

Багато це чи мало? Для наочності уявімо звичайну дев’ятиповерхівку на п’ять під’їздів, з чотирма помешканнями на кожному поверсі. Всього помешкань в будинку – 5х9х4=180

Беручи в середньому трьох мешканців на кожне помешкання, розуміємо (180х3=540), що навіть за офіційними даними МВС у кожному подібному будинку мешкає в середньому 10 цілком легально озброєних українців. Тепер спитаємо себе, як часто ми чуємо стрілянину, вчинену нашими легально озброєними сусідами? І невже, навіть під час таких трагічних подій як Врадіївка, в жодного мешканця, який вийшов на вулиці цього міста, не було вдома легально зареєстрованої зброї? Відповідь лежить на поверхні. Легальна зброя стріляє надзвичайно рідко, в преважній більшості випадків лише тоді, коли її власник цілком впевнений у законності своїх дій.

Міф 2. Закон про зброю потрібен ділкам «кривавого» збройного бізнесу, для викачування грошей з кишень довірливих українців.

Інформаційна база даних “Законодавство України” офіційного веб-порталу Верховної Ради України зберігає інформацію про п’ятнадцять спроб ініціювання за період з 1995 року по вересень 2013 року розгляду законопроектів з питання регулювання обігу цивільної вогнепальної зброї, жоден з яких так і не став відповідним Законом.

Чому так склалося? Відповідь знову лежить на поверхні. Кожному більш-менш тверезо мислячому українцю зрозуміло, що інструкцію одного з міністерств (а саме нею регулюється зараз оборот зброї в Україні) можна змінювати, за бажанням, майже не щодня. Інша справа закон, який набув чинності, внесення змін до якого потребує додержання не тільки низки процедур, а й відповідного порозуміння серед різних політичних сил.

Зважаючи на реалії нашого життя, такий інструмент регулювання, як інструкція, дуже зручний ділкам нецивілізованого бізнесу, які можуть гнучко змінювати правила гри на власну користь. Саме відсутність прозорих правил обігу зброї, які враховують не лише бажання функціонерів МВС, ай думку суспільства, призвело до події яка досі не мала прецеденту в нашій країні – громадської ініціативи зі створення громадою закону про зброю.

Міф 3. Країни з великою кількістю легальної зброї, мають великий рівень злочинності.

Для обґрунтування цього міфу почасту наводиться приклад Сполучених Штатів, де біля 90 відсотків населення мають в особистому користуванні легальну вогнепальну зброю (http://en.wikipedia.org/wiki/Number_of_guns_per_capita_by_country). На перший погляд  дійсно, більшість вбивств у США здійснюються за допомогою вогнепальної зброї. Але поверхневе рішення – «приберемо зброю і вбивств стане менше» не призводить до результату. Вбивств тільки більшає, а в якості знарядь на перший план виходять ножі, пляшки та інші «побутові предмети», та звісно нелегальна вогнепальна зброя. На користь цього говорить промовиста статистика за якою наочно видно сплески вбивств в США пов’язані, часто-густо, з обмеженнями легального обігу зброї.

Стан речей у світовому масштабі ще більш промовистий. Порівняння кількості (питомої на кількість населення) легальної зброї та кількості (питомої на кількість населення) вбивств у світі говорить само за себе.