Спільнобачення | Archive for #Одеса

#Одеса

Задля його ж безпеки, Шуфрича "відтягли" подалі від ОДА в "швидку"

Задля його ж безпеки, Шуфрича “відтягли” подалі від ОДА в “швидку”

За зовнішніми ознаками, і кандидатуру, і місце було обрано дуже вдало – нагадаймо, що “слава” Шуфрича пішла з закарпатського Мукачева, де навесні 2004-го він “оркестрував” фальсифікаціями на виборах місцевого мера, що викликали масові протести місцевого масштабу, на придушення котрих влада “зігнала” міліцію з усієї України. Песимісти подейкували, що Мукачевський “майдан” став репетицією фальсифікацій та силового сценарію у масштабах усієї країни – однак доля розпорядилася інакше, і Великий Майдан-2004 завадив його реалізації.

Так само, “сита” по вінця ставленником Януковича із Закарпаття (Матвієнком) Одеса, з подачі якого, до речі, відбулося жорстоке побиття активістів одеського Майдану “колорадами” (заїжджими чи місцевими – вже не важливо), через 10 років “прийняла естафету” в Закарпаття й “віддячила” (нарешті!) Шуфричу і за Мукачеве-2004 в тому числі.

Активістка місцевого майдану Зоя Казанджи уже відгукнулася про “помсту” не вельми схвально. Воно й зрозуміло – Шуфрич, звісно, падло, але порушувати й так тривожний спокій у Одесі, котра ледь заспокоїлася після 2 травня, не вельми бажано. Тобто, хай би його побили де-небудь на Закарпатті же, але не в Одесі. Принаймні, не зараз.

Я не буду вторити голосам, котрі засуджують це побиття – бити Шуфрича завжди було і є за що: його круглу харю, окрім Мукачева, було видно і обабіч Медведчука, і попри Хама, котрим він піддакував у щирому “одобрямсі”, і під час ганебного “ухвалення” Харківських угод в Раді (нарешті за розбиту голову Волинця було розбито бодай чиюсь навзамін). Я вже мовчу за “посередництво” у перемовинах з терористами ДНР/ЛНР (з явним перебуванням на боці останніх).

Прикметно, однак, що 19 лютого на тих самих сходах тієї ж ОДА били майданівців у обличчі місцевої інтелігенції (див. відео вище), сьогоднішню ж помсту було вчинено руками невідомих кремезних молодиків у масках. Тобто, вельми вірогідно, що самі представники креативного класу Одеси жагою помсти не горять. Того самого креативного класу, котрий починав Революцію Гідності, і саме завдяки присутності котрого вона так зветься, а не бомжів, котрі зайняли Київський Майдан після них, чи радикальних молодиків, що заповзято почали “розміщувати” тіла депутатів в баках для сміття.

Не знаю (зараз принаймні), чи було побиття Шуфрича експромтом і щирим вибухом гніву, чи він сам його замовив, щоб дати привід для витка насильства у відповідь чи “освобождєнія ісконно русского горада Адесси ат фашиствующіх бандеравцев и правового бєспрєдєла” (виключати такі версії не варто, хоча й відомо, що для подібного “марш-кидка” у Путіна немає ресурсів – інакше б, йому не потрібно було “перемир’я” на Донбасі). Можу, однак, з упевненістю прокоментувати наступне.

Як уже зазначалося вище, Шуфрич – “шістка” Медведчука і логічно, що останнім побиття свого “асистента” сприйматиметься як виклик йому особисто. Думати, що можна залякати Медведчука грубою силою – наївно. Навіть якщо він (зараз) не зможе дістатися фізично до “кривдників Нестора” і “розібратися” персонально з кожним із них, він не почуватиметься ображеним чи переможеним. Чому?

Відповідь лежить у тому, ким позиціює себе Віктор Володимирович. А вважає він себе найвеличнішим і ніким досі не перевершеним комбінатором української політики. Навіть остаточний програш його СДПУ(о) на виборах 2006р. (саме тоді ВВМ покинув офіційну велику політику) не змусив його его похитнутися в безумовній самоупевненості щодо власної геніальності. Цей український Макіавелі плекає надію (ні – упевненість!), що часи “бардака” (=демократії) принесуть черговий і вже остаточний крах його конкурентів (ким би вони не були – Ющенком, Тимошенчихою чи найгорластішими вискочками Євро-Майдану) і електорату доведеться засвідчити, що кращої за маніпулятивну напів-автократію системи Україна не заслуговує.

Прикметно також, що “той”, справжній Макіавелі найголовнішою політичною перемогою вважав розвал Флорентійської республіки (була така в добу Ренесансу на території міста Флоренція) і підпорядкування династії Есте: скориставшись тимчасовим безладом в Республіці та низкою невдалих очільників більшості магістратів поспіль, йому (підключивши на повну те, що зараз називається чорним піаром) вдалося переконати городян, що монархія – краща за республіку. Однак, на щастя, не всі інститути республіки було знищено, і з часом флорентійцям вдалося відновити республіканське правління (не демократичне, а саме республіканське – це важливо!). І “внесок” Макіавелі в набуття Республікою подібного, негативного досвіду було належно винагороджено – йому було явно заборонено назавжди посідати будь-який магістрат, консулат чи інші республіканські посади. Тобто, ніхто його в бак для сміття не “вкладав” – подібного покарання йому, честолюбному політикові, було цілком достатньо.

Тому, панове, якщо ви хочете зробити по-справжньому боляче Медведчуку (і всім іншим, хто втілює у собі автократичний пост-совок), доведіть йому/їм, що громада здатна не лише до стихійних виявів люті, що на радість фанатам Хама каналізуються в рихтування морд Шуфричів легкої тяжкості чи “запаковування” нардепів у сміття – усе це відчайдушні спроби встановлення справедливості та захисту державних інтересів, однак, спроби примітивні. І примітивність засобів боротьби з медведчуківщиною, азаровщиною/кучмівщиною/януковщиною тільки посилюють їх упевненість в тому, що вони мають справу з розлюченим, але безграмотним, не здатним до організації та системної розбудови натовпом, котрий рано чи пізно випустить увесь свій пар, і знову звільнить місце для них – єдино “свєдущих” у справі державотворення та управління.

За фактом, суб’єкта “Українське громадянське суспільство” як не було до розгону Євро-Майдану 30.11.2013, так його і важко “висліпати”, як кажуть на Закарпатті, і зараз. Суб’єкта, котрий здатен протиставити медведчукам кваліфіковану і не менш грамотну альтернативу – лише за таких умов вони “здадуться” і відійдуть на пенсію.

 

З боку, мітинг виглядає більш-менш велелюдним

З боку, мітинг виглядає більш-менш велелюдним

Як повідомляють у фейсбук-спільноті «Одеса-Курс Євро», на площі Куликове поле знову відбувається мітинг про-російських сил. Чисельність людей – незначна (до 500 чоловік), під, в основному, партійними прапорами – партії «Родіна» і ПР.

... однак, зверху - жалюгідною купкою

… однак, зверху – жалюгідною купкою

Сьогодні (6 квітня) мітинг відвідав «сам» Олег Царьов. Серед організаторів – одіозний місцевий «регіонал» Вячеслав Маркін (котрий у відповідь на прохання прокоментувати побиття про-російськими бойовиками журналістів 24 лютого, сказав, що «журналістам ще мало дісталося»).

Як стверджують місцеві спостерігачі, власне мешканців м.Одеси на мітингу мало – захід «тримається» виключно на партактиві та людях похилого віку, що ностальгують за СРСР. Слабку відвідуваність організатори намагаються приховати оплесками, що періодично звучать (у записі) із гучномовців за сценою.

Звісна річ, можна лише посміятися з горе-сепаратистів, однак, виникають ті ж питання до нової (чи, все ж, за суттю – старої) влади:

  1. Чому Царьов, безліч доказів участі котрого на боці колишнього злочинного уряду широко відомі усім, досі не заарештований? А підозр на нього – хоч греблю гати….
  2. Чому так само безперешкодно веде свою діяльність Маркін?
  3. Чи не поспішили випустити з СІЗО іншого про-російського одеського “діяча” Ігоря Марков, чия партія “Родіна” на повну приймає участь у сепаратистських провокаціях, чиї дії підпадають під ознаки відповідних статей кримінального кодексу?
  4. Мабуть, питання риторичні…

Оригінальний пост на фейсбуці:

Odesa_meeting_20140406

 

 

Markov_01

Ігорь Марков з типовим для нього виразом обличчя

Верховна Рада повернула мандат колишньому члену фракції Партії регіонів Ігорю Маркову.

Відповідне розпорядження парламенту було підписане 22 лютого.

Тоді ж мандати повернули Павлу Балозі та Олександру Домбровському, однак зачитуючи їхні імена, віце-спікер Кошулинський не згадав про Маркова.

Таким чином Рада відмінила розпорядження колишнього спікера Володимира Рибака, згідно з яким депутату заблокували картку та припинили нараховувати зарплату.

Як відомо, 12 вересня Вищий адмінсуд зобов’язав ЦВК позбавити мандата депутата Ради Ігоря Маркова, тодішній cпікер парламенту Володимир Рибак заявив, що з 20 вересня зарплата Маркову нараховуватися не буде, його картка для голосування заблокована; а вже 22 жовтня в Одесі Маркову було вручено повідомлення про підозру у скоєнні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 296 Кримінального кодексу України – хуліганство.

23 жовтня суд обрав запобіжний захід для колишнього нардепа Ігоря Маркова у вигляді тримання під вартою до 20 грудня. 

Markov_03

Ігорь Марков та його “бійці”

Йому інкримінується організація та побиття учасників пікету проти встановлення пам’ятника Катерині ІІ в Одесі у 2007 році. У ніч на 23 жовтня його перевезли в Київ.

 

10 лютого суддя Приморського району Одеси Олексій Капля ухвалив рішення залишити позбавленого депутатства Ігоря Маркова під вартою до березня 2014 року.

Ця історія просякнута численними протиріччями та неоднозначностями.

По-перше, Маркова було усунуто з Ради в інтересах багаьох сторін: його арешт, вірогідно, був погоджений як із Януковичем (котрий не терпить жодних потенційних лідерів на своєму електоральному полі), так і «замовлена» конкурентами за «освоєння» тих бюджетів, котрі Російська Федерація спрямовує на підтримку ідей «Русского Міра» в Україні (зокрема – в Одесі) – Колєсніченком, Ківаловим та іншими.

Сам за себе говорить той факт, що у справі просування ідей «Русского Мира» в Одесі, росіяни не знайшли кращої кандидатури, ніж Марков – він є відомим одеським кримінальним авторитетом на прізвисько «Марадона»; українські патріотричні сили мають з ним власні рахунки через численні акти бандитизму, хуліганства та залякувань, котрі «бійці» Маркова чинили по відношенню до їхніх активістів у Одесі (котра, насправді, не є і ніколи не була російським містом). Місцевий бізнес також не в захваті від Маркова через його давній послужний список у якості рекетира та рейдера (зокрема, він «віджав» у свого колишнього тестя группу компаній «Союз» (колишній німецький Altvater), котра займається вивезенням, сортуванням та знищенням сміття.

Відео, на якому Марков б’є мітингарів:

Markov_02

Ще типовий Марков

Також неоднозначною фігурою є судя Олексій Капля – саме цей Капля (на пару з Ярош) «клепали» одну за одною справи про виплату заборгованості колишнім морякам та командному складу Чорноморського морського пароплавства (ЧМП), де у кілька разів завищували розмір вимог, вочевидь, присвоюючи собі різницю між фактично виплачуваними морякам та стягненими з ЧМП (читай – держави Україна) сумами. Для задоволення стягнень, що підлягали за «наштампованими» у такий спосіб судовими рішенням було конфісковано у держави чимало комерційної нерухомості та берегових об’єктів, що перебували на балансі ЧМП.

Повертаючись до вчорашнього рішення Ради: незрозуміло, чиїми інтересами керується Верховна Рада, повертаючи мандати настільки одіозним і, вочевидь, анти-українським постатям, причому, роблячи це таємно?

Очевидний висновок, котрий напрошується – т.зв. «опозиціонери», як і завжди, про все вже домовилися з колишніми про-владними депутатами.

Markov_05

Ігорь Марков іще з одним про-владним депутатом таскають за барки депутата Медуницю (БЮТ).

От тільки питання – народові України яка користь від договорняка між продажними клерками та інституціоналізованими бандитами (типу Маркова та інших «авторитетів», котрими аж рясніє).

 

EuroMaidan_Odesa_20140209

Скрін-шот з прямої трансляції

Прямо зараз розпочалася пряма трансляція євро-майданної ходи, що відбувається вулицями міста Одеси.

Транслює журналіст видання “Любимый город”. За даними очевидців, приймає участь близько 2 тисяч демонстрантів. Мітингарі скандують “Одеса – вставай, Україна – єдина!”, ну і т.д.

 

EuroMaidan_Odesa_20140209_Pushkinska

Мітингарі крокують вулицею Пушкінською

 

Live streaming video by Ustream