Спільнобачення | Archive for #Росія

#Росія

uz_coa

Андрій Бабій:

     В Узбекистані до річниці 70-річчя закінчення ІІ Світової війни демонтовано черговий радянський монумент на честь “вєлікой отєчєствєнной”. Для республіки це далеко не перший випадок, Ташкент системно викорчовує спадщину московської окупації.

Реабілітовані та популяризуються борці за незалежність – басмачи. Першим музеєм, створеним у незалежному Узбекистані, є Музей Пам’яті Жертв Репресій.

Узбекистан вийшов з військового блоку “ОДКБ”, та з економічного “ЕврАзЭс”. Республіка наразі не має енергетичної залежності від Москви.

Джерело інформації: ВЗГЛЯД

лондонградАндрій Бабій:

     Важлива новина, яку майже не коментують. У Великій Британії розпочато повну офіційну інвентаризацію московських капіталів, точніше було б сказати “проведено”. Також офіційно оголошено про початок блокування підозрілих коштів без попереджень та суду, при цьому розблокувати їх можна буде лише судовим рішенням.
Станом на 2013 р., 40% закордонних інвестицій Москви знаходиться у британській юрисдикції. Лише в околицях Лондона живе, за різними оцінками, від 160 до 300 тисяч приїжджих з Московії, з них понад 100 тисяч володіють величезними капіталами.
Нема сумніву, що повний обсяг інформації про розміщення та походження капіталів Королівство має завжди, такий моніторинг ведуть усі цивілізовані країни. Але цього разу розпочато послідовний комплекс ЛЕГАЛЬНИХ процедур. “опісь, прОтокол, атпєчаткі пальцов” (с). У якості попередження деякі банки Британії розпочали вимагати від москалів докладні звіти про їхнє закордонне майно та його походження ще до Мінську-2, наприкінці січня. Після чергової невдалої спроби привести до тями Путіна на других мінських перемовинах, практично усі британські банки надіслали російським клієнтам письмові вимоги задекларувати кошти та їхнє походження. Маємо як мінімум один свіжий лютневий прецедент арешту московських грошей, настільки безнадійний для власника, що адвокати категорично радять навіть не витрачатися на судовий процес, попри ретельно зібрані документи.
11.03.15р. британський міністр закордонних справ Хемонд зробив заяву про намір Королівства використати інформацію про активи москалів задля тиску на кремлівський режим.
Міжнародну фінансову санацію розпочато, синхронно стартувала й кампанія відновлення легального контролю над олігархічними активами в Україні.
God Save the Queen!

Джерело інформації: REGNUM 

Коллаж: “ИА REGNUM”

 

Будівля Ради ЄС у Брюселі

Будівля Ради ЄС у Брюселі

Заява Ради ЄС від 27 січня – підготовка до наступного кола санкцій проти Росії

26 січня Рада ЄС вийшла з офіційною заявою щодо подій останніх вихідних у зоні АТО:

Ми висловлюємо наше занепокоєння погіршенням безпеки та гуманітарного становища на Сході України. Ми засуджуємо убивство цивільних осіб та нерозбірливий обстріл українського міста Маріуполь, що сталося 24 січня 2015р. Повз нашу увагу не пройшли свідчення триваючої та зростаючої підтримки, що їх надає сепаратистам Росія, що фактично робить цю країну відповідальною за те, що відбувається. Ми закликаємо Росію до засудження дій сепаратистів та до виконання Мінських угод.

Ми нагадуємо про висновки Ради Європи від 18 грудня 2014р., де ми зазначали, що «ЄС дотримуватиметься курсу» та що ми «готові вдатися до наступних кроків, якщо виникне така необхідність». З огляду на погіршення ситуації, ми звертаємося до Ради Міністрів Закордонних справ [ЄС] розглянути цю ситуацію на найближчому засіданні та вжити відповідних дій, зокрема – щодо подальших обмежувальних заходів з метою забезпечення якнайшвидшого та повного виконання Мінських угод.

Ми знову розглянемо цю ситуаці на нашій наступній зустрічі.

Якщо очистити комюніке від зворотів та сухості висловлювань, як того вимагає дипломатичний протокол, то нарада Голів держав/урядів (країн-членів ЄС) дає вказівку Раді міністрів закордонних справ якнайшвидше підхопити естафету, щоб пройти усі формальності бюрократичного (як у хорошому, так і негативному сенсі цього слова) ЄС для запровадження наступного рівня санкцій. Розповсюджувачем Заяви значиться речник Президента Ради ЄС Дональда Туска. Вочевидь, у зв’язку з цим же й скликається позачергова нарада голів МЗС ЄС.

Щоправда, є одне «але» – на позавчорашніх парламентських виборах у Греції перемогла радикально-ліва коаліції «Сиріца» (до якої увійшли не лише грецькі соціал-демократи, а й ліваки-популісти, «зелено»-ліві, усіх мастей маоїсти, троцькісти, єврокомуністи та євроскептики). Традиційно, європейських лівих завжди підтримував СРСР, а тепер – Росія, тож слід очікувати на блокування Грецією (хай навіть одноосібне) будь-яких резолюцій ЄС на користь України. Нагадаємо, для прийняття рішень по санкціях необхідна одностайна згода усіх країн-членів ЄС.

Динаміка зміни курсу рубля проти валютного кошика (євро+долар) за 15 грудня

Динаміка зміни курсу рубля проти валютного кошика (євро+долар) за 15 грудня

Рубль падає

Першою та найбільш помітною новиною дня стало падіння російського рубля нижче позначки 59 рублів за один долар США – причому, падіння відзначається не лише до долара, а й якщо порівнювати зі зваженим кошиком валют. У відносному виразі, це склало падіння у 5% за один день. Відповіді від російської влади на це падіння практично не було – слабенька валютна інтервенція на ринок, та жодного бажання підвищувати облікову ставку (щоб підігріти інтерес до вкладень у рублях) – вочевидь, Цетробанкові Росії зрозуміло, що ніхто на таку «замануху» не поведеться.

Основною причиною падіння рубля є, поза сумнівами, падіння цін на нафту, котре застало російське керівництво зненацька. Єдиними контр-заходами поки що стало «невтручання» у надії на те, що послаблення валюти стимулюватиме до імпортозаміщення. У своєму нещодавньому «зверненню до нації» Путін патякав за якісь реформи, однак без жодної конкретики (як і немає плану тих реформ).

Втеча капіталів

Втеча капіталів за рік, що спливає, сягнула 133,8 млрд доларів США – практично стільки ж, скільки й 2008-го року, коли вона склала 133,6 млрд доларів. Жодного послаблення тенденції до продовження втечі капіталів на 2015 рік не очікується, тоді як дефіцит валюти спостерігатиметься й надалі – завдяки західним санкціям та падінню цін на нафту. Якщо Центробанк РФ і надалі не бажатиме витрачати золотовалютні резерви для забезпечення доларової ліквідності, чи не «затягне паски», щоб якось зменшити дефіцит зовнішнього фінансування, то рубль і надалі продовжуватиме падіння – навіть з нинішнього рівня, на який він так епічно скотився.

 

Падіння фондового ринку та корпоративні дефолти

Акції МТС упали найбільше з 2009 року, загальний індекс Московської міжнародного фондової біржі опустався за сьогодні ще на 2.5%, РТС (інший російський фондовий ринок) – на 7.5%. Спред (розрив між купівлею та продажем) російських кредитно-дефолтних свопів збільшився ще на 50 пунктів (= чим ширший спред, тим менш привабливим є цінний папір – у даному випадку, інвестори вбачають високу вірогідність дефолту Росії). Тут найбільш впливовим чинником є уже не ціни на нафту, а санкції Заходу та геополітичні ризики. У цих умовах, російське керівництво практично не вживає заходів щодо стабілізації ситуації – економічну політику, схоже, хапають корчі.

Як стверджують аналітики провідних світових банків, кількість корпоративних дефолтів російських компаній зростатиме – в умовах дефіциту валюти, держава підтримуватиме лише «своїх» (державних) гігантів.

 

Україна – доки дебелий схудне, худий – здохне

Тим не менш, будь-яке злорадство українців з приводу падіння російської економіки не має під собою достатньо ґрунту, оскільки становище України за цілою низкою ознак є не кращим, ніж у Росії.

Як відомо, місія МВФ «виявила» (хоча про це до неї говорили безліч аналітиків та експертів), що попередньо затвердженого «підтримуючого» пакету фінансування у сумі 15 млрд доларів недостатньо – оскільки ті оцінки робилися ще ранньої весни (одразу після втечі Януковича), вони не могли врахувати втрати Криму, війни на Донбасі та руйнування інфраструктури. Уже не чув, мабуть, тільки глухий, що Україна потребує 30 млрд допомоги, причому, бажано, щоб якнайбільша частка була у формі беззворотньої фіндопомоги, а не позик (тим більше – МВФ, які вважаються одними з найдорожчих).

Однак, ця нещодавня «знахідка» не означає, що МВФ «тут же» кинеться нарощувати обсяги фінансової допомоги нашій країні: справа у тім, що 30 млрд  – непідйомна для одного МВФ сума. Внаслідок чого, МВФ поки що призупинить видачу наступних траншів навіть уже схваленої допомоги – оскільки ті будуть «змарновані», якщо відсутня чітка перспектива десь знайти додаткові 15 мрлд, що їх не достає.

Для нас із вами це означатиме маловірогідність покращення ситуації на валютному ринку аж до середини січня (як мінімум) – коли МВФ має надати наступну порцію свого кредиту «стенд-бай». З іншого боку, ті, хто зараз, піддавшись паніці та песимістичним очікуванням, кинеться купувати долари за 18+ гривень, можуть «прогоріти», якщо після Нового року почне надходити фінансування від МВФ та міжнродних донорів і гривня (все ще вірогідно) відкотиться хоча б до 15-16 за один долар.

Цілком можна розраховувати на надання ЄС та США 2 млрд доларів, плюс ще кілька мільярдів від інших «добродіїв», однак МВФ доведеться додати ще 10 млрд, чи хоча б 8 мрлд від себе. Однак такі рішення, на жаль, не приймаються швидко.

Іншою альтернативою міг би бути повноцінний дефолт України – мірою того, як частка Росії серед наших кредиторів скорочується (за словами «посвячених» у деталі експертів, США «втиху» викупають у Росії наш борг), а основним кредитором стають США, нічого страшного не станеться, якщо ми здефолтуємо перед нашим основним союзником у боротьбі проти Росії: бо чим більше ми набираємо позик у МВФ, тим більше платитимемо %-ів. У випадку ж із дефолтом у нас є шанс розпочати все, так би мовити, з чистого аркушу. Більше того – нам буде легше проводити необхідні реформи, оскільки з державних витрат «при такому розкладі» автоматично «вилітає» як обслуговування боргів, так і їх погашення. Якщо поєднати зі скороченням інших статей бюджету, котрих давно вимагають як експерти, так і бізнес – енергетичні дотації, держапарат, тощо, – то уряд зможе (нарешті!) знизити податки, що неминуче спричинить зростання економіки й налагодження бізнес-кон’юнктури – окрім внутрішніх інвестицій та виходу бізнесу з тіні, це також, вельми вірогідно, сприятиме й зарубіжним інвестиціям. Якщо ж до цього додати вирівнювання умов та правил оподаткування для усіх (себто, не лише беззахисного малого та середнього бізнесу, а й крупного/олігархії), то урядові вдасться уникнути болючого скорочення соцвитрат (пенсій та зарплат вчителям та лікарям).

Chernov_01

Дмітрій Чєрнов – так він виглядає в житті

Як уже повідомлялося на сайті Міжнародного правозахисного альянсу, 21 березня в аеропорту Бориспіль, українські прикордонники не впустили до України опозиційного громадського активіста та відомого правозахисника з Російської Федерації Дмітрія Чєрнова, – не дивлячись на наявність у нього запрошення, а також той факт, що ця людина є активним і незаперечним противником чинного російського режиму.

Як вдалося з’ясувати, формальним приводом була рознарядка від СБУ, датована ще часами Януковича – Дмітрій брав активну участь в організації Маршу Соборності на Кубані та Ставропіллі (будучи приймаючою стороною).  Тим не менш, з тих пір Дмітрій неодноразово перетинав державний кордон України (у т.ч. приїжджав на Євро-Майдан – проїздом, доправлячи визволених з дагестанського полону рабів – громадян України та Білорусі). Однак, заборонити йому в’їзд вирішили саме зараз, пославшись на те, що він ніби-то є агентом ФСБ і планує вчинення масових про-путінських провокацій в України (що є оскюмороном, з огляду на давно відому, підтверджену та вивірену роками його відверто анти-путінську позицію).

Звернемо увагу на той факт, що йому не просто заборонили в’їзд, а його депортували в Росію. Як відомо, процедура наступна: документи депортованої особи запечатуються у спеціальний конверт і передаються екіпажем літака, і розпаковуються по прибуттю прикордонниками приймаючої сторони. Так от – наші доблесні прикордонники вклали до конверту не лише паспорт, а й перепустку, що Дмітрієві видала свого часу Самооборона Майдану, коли він приїздив до Києва. Обов’язку цього робити українська сторона не мала – вона повинна була передати лише паспорт, і, як бачиться, долучила перепустку з метою створити депортованій особі додаткові труднощі після прибуття. І це їм частково удалося – на Дмітрія, як наслідок, чекав тригодинний допит у ФСБ, після якого він знову опинився на свободі завдяки навичкам спілкуватися зі співробітниками цієї організаціїї та тому, що формально перед’явити йому було нічого.

Chernov_03Слід зазначити, що Дмітрій Чєрнов є засновником ВО «Соборная Украина-Ставрополье»: цю організацію було створено з метою сприяння українському культурному та національному відродженню на території Ставропільського краю. Як відомо, після утворення СРСР, українці складали понад 70% Кубані та близько 40% – на Ставропіллі. Навіть зараз, попри штучну русифікацію, Голодомор та інші несприятливі для нашого люду події та процеси, Ставропілля було й лишається самобутнім краєм, де попри репресії з боку Москви намагаються відновити місцеву козацьку балачку (котру Кремль не визнає як українську мову), проводити культурні заходи, а також елементарно протистояти незграбній економічній та національній політиці Центру.

Тому, депортація Чєрнова – це удар по іміджеві нашої сторони, котрий надовго відіб’є бажання у будь-кого з Росії співпрацювати на ниві українського культурного відродження на етнічних українських територіях. Дмітрій Чєрнов є доволі відомою фігурою у російському опозиційному середовищі, і його випадок сприйматиметься як «орієнтир» для решти.

Настільки мені відомо, жодної культурно-просвітницької роботи нашою державою на етнічних українських теренах в Російській Федерації не ведеться – є якісь ініціативи/осередки СКУ (Світового Конґресу Українців), але жодної планомірної роботи, ба – створення бодай ефекту присутності, – не ведеться. Не дивно, що ми програємо Путіну ідеологійну війну не лише на російській, а й на своїй території.

Звісна річ, СБУ чи зовнішня розвідка можуть послатися на те, що за зовнішніми ознаками, діяльність ВО «Соборная Украина» підпадає під провокацію ФСБ – однак, трохи розібравшись у процесах, що відбуваються на периферії Росії, маю констатувати, що відцентрові тенденції на Південному Заході РФ сильніші, ніж чинному режимові хотілося б уявити. За оцінками інсайдерів, на Росію (за збереження поточної політики) чекає гуманітарна катастрофа, причому, у разі гарячого військового конфлікту (при відчутному опорі з українського боку) вона розпочнеться прямо зараз, тоді як без нього (але, у т.ч. і зі збереженням санкцій, що їх увів Захід про РФ) – упродовж 3-5 років. Тому, було б надзвичайно корисно завести й підтримувати якнайширші зв’язки з місцевими елітами, опозиційними діячами та громадськими активістами Кубані, Ставропілля, Подоння, Східної Слобожанщини та Стародубщини –  сподіваюсь, не треба пояснювати, для чого.

Звісна річ, наївно очікувати, що зі зміною облич у владі відбудеться і якісна зміна самої влади, однак, ми не втрачаємо надії, що у декотрих відомствах ми все ж побачимо відхід від шаблонних підходів до-Євро-Майдан-ної епохи і ці відомства у повній мірі запрацюють на українські геополітичні інтереси.

 

От такі об’яви можна знайти зараз в російському інтернеті:

Для участия в международном съезде казаков в Автономной Республике Крым, посвящённом вопросам сельскохозяйственного развития казачьих общин, Оренбургское региональное отделение Союза казаков России объявляет набор казаков-добровольцев в возрасте от 20 до 50 лет, отслуживших в рядах Вооружённых сил, годных по состоянию здоровья к несению строевой службы и готовых к служебной командировке.

По всем вопросам обращаться в региональный координационный штаб Общероссийской общественной организации «СОЮЗ КАЗАКОВ».

Контактный телефон: +7 (987) 792-53-76.

Электронная почта: [email protected]

Об’яву було знайдено на офіційному сайті Оренбурзького козачого війська (див. скрін-шот нижче):

Orenburg_kozaky